Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надав судам роз’яснення з питань застосування законодавства

На розгляд пленуму у другому читанні було запропоновано проект постанови «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод». Як зазначив доповідач з цього питання – суддя ВССУ Станіслав Міщенко – постанову розроблено з метою надання судам практичних рекомендацій щодо застосування положень Кримінального процесуального кодексу України при здійсненні судами загальної юрисдикції кримінальних проваджень на підставі угод щодо примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим і між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм закону в судовій практиці, враховуючи новизну цих положень КПК України для судової практики.

Після обговорення запропонованого проекту постанови, в якому активну участь взяли судді судової палати ВССУ у кримінальних справах, представники ГПУ, судді ВСУ у відставці та представники Національної школи суддів України, врахувавши обґрунтовані зауваження та пропозиції, пленум ВССУ прийняв цю постанову в цілому.

У другому читанні також розглядався проект постанови ВССУ «Про застосування норм законодавства у кримінальних провадженнях щодо постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови».

Доповідачем з цього питання виступила суддя ВССУ Наталя Квасневська, яка відзначила, що суддями судової палати у кримінальних справах і робочою групою, створеною пленумом при першому читанні, враховано більшість зауважень та пропозицій, що надійшли від Верховного Суду України, провідних вищих юридичних закладів, майже всіх членів НКР при ВССУ, адвокатів, державних установ і апеляційних судів.

За її словами, у проекті постанови роз’яснено предмет злочину, відповідальність за який встановлена статтею  375 КК України; ознаки об’єктивної сторони цього злочину в аспекті розуміння постановлення завідомо неправосудного судового рішення; розмежування підстав притягнення судді до кримінальної та дисциплінарної відповідальності; обставини, які мають бути обов’язково взяті до уваги при з’ясуванні питання про наявність в діях судді ознак складу злочину, передбаченого ст. 375 КК України; положення, які судовою практикою по-різному застосовуються.

Значну увагу у постанові приділено наслідкам, які можуть бути оцінені як тяжкі при вирішенні питання притягнення до кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 375 КК України та питанням кваліфікації постановлення завідомо неправосудного судового рішення при сукупності злочинів та відмежування цього злочину від суміжних посягань.

Після тривалого, професійного і дискусійного обговорення спірних питань, заслухавши доповідь й обговоривши проект постанови, пленум ВССУ прийняв рішення передати проект постанови пленуму на повторне друге читання, оскільки деякі ключові, базові, системні роз’яснення не знайшли повного узгодження, залишилися спірними, а крім того, перед засіданням пленуму надійшли нові пропозиції та зауваження до проекту постанови, які робочій групі слід обговорити.

Пленум також затвердив узагальнення судової практики розгляду судами справ про оспорювання рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду України при Торгово-промисловій палаті України та розгляду заяв про їх визнання і примусове виконання. Заступник Голови ВССУ Марина Червинська доповіла про основні питання, висвітлені в зазначеному узагальненні, проведеному судовою палатою у цивільних справах ВССУ. Зокрема, за її словами, в узагальненні судам роз’яснено особливості правового регулювання даної категорії справ, відмінність між визнанням рішення МКАС та виконанням рішення МКАС, проаналізовано вичерпний перелік підстав для оспорювання та скасування рішень МКАС. Особливу увагу звернуто на найбільш складну для застосування та тлумачення підставу скасування рішення МКАС – якщо арбітражне рішення суперечить публічному порядку України, оскільки така підстава має оціночне, неконкретне поняття, і суди нерідко доволі розширено її тлумачать.

Також у зв’язку з тим, що до якості розгляду справ про матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, часто виникають зауваження, пленум ВССУ затвердив здійснене судовою палатою у цивільних справах узагальнення практики застосування судами законодавства, що регулює матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю. Суддя ВССУ, член Вищої ради юстиції Алла Олійник поінформувала про основні положення документа. Доповідач зазначила, що в узагальненні, зокрема, роз’яснено процесуальні питання, пов’язані з матеріальною відповідальністю працівників; проаналізовано законодавче регулювання матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю; наведено законодавчі акти, інші нормативно-правові акти, які суд зобов’язаний застосовувати під час розгляду справ цієї категорії; висвітлено особливості судової практики визначення матеріальної відповідальності у межах середнього місячного заробітку, обмеженої матеріальної відповідальності працівників, повної матеріальної відповідальності, меж матеріальної відповідальності у випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір, умови укладення письмового договору про повну матеріальну відповідальність, особливості колективної (бригадної) матеріальної відповідальності тощо.

За результатами обговорення узагальнень пленум постановив: надіслати апеляційним судам України витяги із зазначених узагальнень для врахування у судовій практиці, а також в подальшому розглянути можливість підготовки відповідних постанов пленуму ВССУ з цих питань.