ВСУ зробив висновок про зміну способу виконання рішення суду

Оприлюднена правова позиція Суду

ПРАВОВІ ЗВІСТКИ

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 16 грудня 2015 розглянув справу № 6-2216цс15 за заявою первинного позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду (2004 року) за позовом до юрособи (відкритому акціонерному товариству) про зобов'язання виконати умови договору трудової участі, за зустрічним позовом про визнання пункту договору трудової участі недійсним.

При розгляді була сформована наступна правова позиція. За змістом статті 14 ЦПК при вступі рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба як єдиний орган примусового виконання зобов'язана вжити всіх необхідних заходів для його виконання. У частині першій статті 36 Закону «Про виконавче провадження» зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, держвиконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання. Така ж норма міститься і в статті 373 ЦПК. Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні.Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій держвиконавцем.Спосіб виконання рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16ГК. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів з реалізації рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. У цій справі задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду про зобов'язання товариства виконати умови договору трудової участі та умови колективних договорів , забезпечивши позивача та членів його сім'ї квартирою, на зобов'язання придбати за кошти товариства квартиру з подальшою передачею житла для проживання особі та членам його сім'ї фактично змінює рішення суду по суті і спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК. Рішенням райсуду від 2004 року (про зміну способу якого просив позивач) ВАТ зобов'язане виконати умови договору трудової участі від 28 вересня 1992 року і колективних договорів за 1995 - 2000 роки, забезпечивши позивача та членів його сім'ї трикімнатної квартирою відповідно до вимог житлового законодавства в певному домі. Зазначений у рішенні будинок був переданий у комунальну власність, отвечік будівництвом не займається, житлового фонду не має.