Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
На виконання листа Апеляційного суду Київської області №07-13/3/2016 від 08 лютого 2016 року Бориспільським міськрайонним судом було проведено узагальнення судової практики застосування законодавства про відповідальність за злочини пов’язані з тероризмом.
Метою проведення узагальнення є аналіз справ даної категорії для виявлення проблемних та спірних питань застосування норм кримінального законодавства під час ухвалення вироків за результатами розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів, передбачених статтями 258-5, 209, 306 КК України за період 2013-2015 років.
Тероризм – суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей (ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 р. №638-ІV).
Основною сутнісною характеристикою тероризму є залякування терором, насильством, підтримання стану постійного страху. До ознак тероризму відносяться також створення загальної небезпеки, що виникає в результаті вчинення суспільно небезпечних дій або погрози такими, публічний характер вчинення та мета – прямий або непрямий вплив на прийняття якого-небудь рішення або відмова від нього в інтересах терористів.
Боротьба з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму є невід’ємною складовою боротьби із злочинністю, що набула сьогодні особливої актуальності.
Глобалізація світових господарських зв’язків та впровадження у фінансову сферу новітніх технологій одночасно з розвитком суспільства підвищують уразливість міжнародної фінансової системи, що дає змогу злочинцям у різних державах легалізувати незаконні доходи і фінансувати тероризм.
Легалізація незаконних доходів відбувається переважно у банківській сфері, системі страхування, на ринку капіталів, а також в індустрії розваг, зокрема з використанням казино.
Крім того, як головні канали відмивання грошей використовуються ті галузі економіки, де можна без труднощів і в широкому масштабі застосовувати підроблені рахунки, накладні тощо. Варто виділити такі способи відмивання грошей, як використання процедур приватизації державних підприємств, визнання банкрутом і ліквідації юридичних осіб - суб’єктів господарювання.
Метою розвитку системи запобігання та протидії легалізації незаконних доходів і фінансуванню тероризму є:
- забезпечення прозорості фінансової системи;
- підвищення інвестиційної привабливості економіки України для іноземних інвесторів;
- покращення міжнародного іміджу України;
- подолання бар’єрів на шляху визнання України державою з ринковою економікою;
- декриміналізація і детінізація економічних відносин;
- розширення кореспондентських відносин українських банків з фінансовими установами держав - членів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);
- сприяння наповненню дохідної частини державного бюджету.
Виявлення та руйнування схем легалізації незаконних доходів і фінансування тероризму, у тому числі переміщення з цією метою коштів територією України, повинно стати основою спільної та цілеспрямованої роботи Держфінмоніторингу та інших заінтересованих органів виконавчої влади.
Розвиток системи запобігання та протидії легалізації незаконних доходів і фінансуванню тероризму є важливою складовою стратегічного курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу та посилення її ролі у побудові єдиної світової мережі запобігання та протидії легалізації незаконних доходів і фінансуванню тероризму.
Для забезпечення запобігання та протидії легалізації незаконних доходів і фінансуванню тероризму передбачається здійснення невідкладних заходів на коротко - та довгостроковий період усіма суб’єктами фінансового моніторингу, заінтересованими правоохоронними та іншими органами виконавчої влади з дотриманням принципів:
- верховенства права;
- пріоритету захисту прав людини;
- системності;
- комплексності;
- відповідності потребам часу та орієнтації на кінцевий результат;
- наукової обґрунтованості;
- активного співробітництва з іноземними державами.
За період 2013 – 2015 року суддями Бориспільського міськрайонного суду Київської області дана категорія справ не розглядалась, тому висвітлити судову практику, навести приклади та зазначити проблемні питання не маємо можливості.
_03_03.png)
