Верховний Суд визначив кордони вимагання хабара

Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо винну особу з метою отримання хабара загрожує вчинення або не вчинення дій, які можуть завдати шкоди правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або створює такі умови, при яких особа не повинна була, але змушене було дати хабар з метою запобігання шкідливим наслідкам для своїх прав і законних інтересів, то дії одержувача хабара слід розглядати як сполучені з вимогою останнього. На відміну від цього, вимагання хабара виключається, якщо хабародавець зацікавлений в незаконному, неправомірне поведінку посадової особи; прагне обійти закон, встановлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, отримати незаконні пільги, переваги і т.д. Про це йдеться в Постанові Судової палати в кримінальних справах ВСУ від 21 січня 2016 року № 5-124 КС15.

Так, відповідно до положень п. 4 примітки до ст. 368 КК (в редакції від 7 квітня 2011 року) вимаганням хабара визнається вимагання службовою особою хабара з погрозою вчинення або не вчинення з використанням влади або службового становища дій, які можуть завдати шкоди правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або умисного створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

З законодавчого визначення і судової практики випливає, що така ознака, як вимагання хабара, може бути поставлений в вину при наявності трьох основних чинників: 1) ініціатором дачі (отримання) хабара є посадова особа - одержувач хабара; 2) пропозиція про дачу (отримання) хабара має характер вимоги (примусу), що підкріплюється: а) відкритою загрозою; б) створенням таких умов, які переконують хабародавця в наявності реальної небезпеки (прихована загроза) його прав і законних інтересів, що змушує його погодитися з вимогою одержувача; 3) дії, виконанням (невиконанням) яких загрожує вимагач, обумовлені його службовим становищем і, головне, мають протиправний характер і спрямовані на заподіяння шкоди правам і законним інтересам хабародавця.

Правильне визначення меж вимагання хабара пролягає через зміст прав та інтересів особи (їх законності чи незаконності), можливість реалізації (захисту) цих прав і інтересів за допомогою хабара, законність або незаконність дій посадової особи, якими вона погрожує, в разі відмови від дачі хабара, а також через спрямованість загроз посадової особи на заподіяння шкоди правам і законним інтересам хабародавця.

Верховний Суд України вважає, що законність прав та інтересів, які хабародавець захищає шляхом дачі хабара, є одним з основних і обов'язкових ознак вимагання.

Правова позиція з цього питання раніше неодноразово висловлювалася Верховним Судом України у постановах: №№ 5-14кс12, 5-13кс13, 5-14кс13, 5-28кс13, 5-14кс15, 5-47кс13, 5 43кс13 .

Ознайомитися з текстом постанови можна по посиланню .

Вікторія Нікітіна