Узагальнення судової практики Бориспільського міськрайонного суду Київської області на тему: «Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування»

Узагальнення судової практики

Бориспільського міськрайонного суду Київської області на тему: «Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування»

На виконання листа Апеляційного суду Київської області від 10 березня 2016 року №07-13/4/2016 Бориспільським міськрайонним судом Київської області проведено узагальнення судової практики на тему: «Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» за період 2015 року.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування законодавцем виділено в самостійний інститут (глава 26 КПК України) кримінально-процесуального права, який спрямований на забезпечення законності під час кримінального провадження та є дієвим засобом поновлення порушених прав і законних інтересів осіб.

Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким (заявником, потерпілим, підозрюваним, володільцем майна тощо) такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені.

Встановлений ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним. Тому скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді за правилами статей 314 - 316 КПК.

За період 2015 року слідчими суддями Бориспільського міськрайонного суд було розглянуто з урахуванням залишків 226 скарг на дії, рішення чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування.

З них усього розглянуто – 224 справи, це – 99,1% від усіх справ, що перебували на розгляді. Задоволено – 88 справ, це – 39,3% від усіх розглянутих справ.

З них бездіяльність слідчого, прокурора – 165 справ, рішення слідчого про закриття кримінального провадження – 32 справи, рішення прокурора про закриття кримінального провадження – 6 справ, рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим – 5 справ, інші скарги – 16 справ.

Суддями Бориспільського міськрайонного суду Київської області було розглянуто 165 скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

При розгляді даних справ судді мають на увазі, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Аналіз судової статистики надходження та розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, показує, що найбільш чисельною категорією скарг - є саме скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР  після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений  Кодексом строк.

 Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2015 року в судовій справі розглянуто скаргу Б.-ій П.М. на бездіяльність прокурора та слідчого Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань було частково задоволено. Задовольняючи дану скаргу, слідчий суддя виходив з того, що посадовими особами Бориспільського МВ ГУ МВС України було допущено незаконну бездіяльність, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви скаржника про кримінальне правопорушення, слідчий суддя вважав за необхідне на підставі ст. 214, 307 КПК України зобов’язати слідчого внести відповідні відомості  до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

За таких обставин, скарга в частині визнання незаконною бездіяльності та зобов’язання внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення підлягає задоволенню. В решті вимог суд відмовив через необґрунтованість та безпідставність.

Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2015 року було задоволено скаргу К.-на А.А. та К.-ої С.В. на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.  Рішення мотивоване тим, що посадовими особами Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області було допущено незаконну бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви скаржника про кримінальне правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне на підставі ст. 214, 307 КПК України зобов’язати внести відповідні відомості  до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

В задоволенні вимоги про зобов’язання прокурора негайно вжити заходів прокурорського реагування шляхом відмови підтримувати державне обвинувачення в суді у кримінальній справі слід відмовити через необґрунтованість та безпідставність таких вимог. Підстави та порядок відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення визначені статтею 341 КПК України, а тому до повноважень слідчого судді не віднесено вирішення таких питань.

Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2015 року скаргу Г.-ка С.М. на бездіяльність начальника Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань задоволено частково.  При цьому суд виходив з того, що станом на час розгляду скарги в суді Бориспільський МВ ГУ МВС України в Київській області не виконав обов’язок відповідно до ч.1 ст.214 КПК України щодо внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, проявивши бездіяльність, яка полягає у невнесенні  наведених відомостей до ЄРДР.

Проведене узагальнення показало, що скарги передаються на розгляд слідчим суддям  відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема ст. 35 КПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду. Зокрема, вбачається, що під час розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування, слідчі судді дотримуються вимог   порядку розгляду таких скарг, а під час постановлення ухвали керуються вимогами КПК 2012 року.

Так, частинами 2, 3 ст. 306  КПК передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування розглядаються не пізніше 72 годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Протягом періоду, що аналізується, слідчі судді Бориспільського міськрайонного суду в переважній більшості випадків дотримувались строків розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого  або прокурора під час досудового розслідування, визначених ст. 306 КПК України.

За період 2015 року до Бориспільського міськрайонного суду надійшло 32 скарги на рішення про закриття кримінального провадження, розглянуто з урахування залишків 33 скарги, 7 – повернуто, 13 – задоволено.

Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 9 липня 2015 року скаргу П.-ко О.В. на постанову слідчого СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області про закриття кримінального провадження задоволено.

При цьому суд виходив з того, що всі  обставини в сукупності свідчать про неповноту досудового розслідування кримінального провадження, а саме відповідно до ч.2 ст.9 КПК України слідчий зобов’язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2015 року скаргу Д.-ва Б.І. на постанову про закриття кримінального провадження було задоволено. Задовольняючи дану скаргу, слідчий суддя виходив з того, що за змістом п.п. 1, 2 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення або встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

З цього приводу, суд ухвалив, що перевірка за заявою Д.-ва Б.І. проведена поверхово, неповно, а постанова прийнята за відсутності на те достатніх підстав з порушенням вимог КПК України та передчасно.

Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2015 року скаргу П.-ар Т.В. про скасування постанови старшого слідчого СВ ЛВ в а/п «Бориспіль» ГУМВС України в Київській області про закриття кримінального провадження було задоволено. Рішення мотивоване тим, що в ході досудового слідства не було проведено жодних слідчих дій з метою перевірки показань водіїв про обставини дорожньо-транспортної пригоди, не встановлювались додаткові свідки, не проводились слідчі експерименти, не призначались судові експертизи для встановлення механізму ДТП.

За період 2015 року було повернуто 41 скарга на рішення, дії чи бездіяльність органу досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

Законодавством не встановлюються вимоги до форми та змісту скарги, перелік документів, які мають бути додані скаржником і тому, з одного боку, це дає право особі, яка подає скаргу, не додавати до неї копію документу, який оскаржується, копії скарги для слідчого та прокурора, копії документів, якими обґрунтовується скарга. Виходячи зі змісту ст. 304 КПК, це не може стати підставою для слідчого судді для повернення скарги або відмови у відкритті провадження за скаргою. Але з іншого боку, зрозуміло, що більш чіткий виклад обставин і підстав для оскарження дають скаржнику більше шансів отримати позитивне рішення слідчого судді - захистити права підозрюваного.

Таким чином відсутність у законі спеціальних вимог до форми та змісту скарги створює сприятливі умови для їх подання і є одним із засобів, який додатково гарантує свободу оскарження. Проте, слідчі судді з цього приводу вважають, що доцільне було б законодавчо закріпити вимоги щодо форми та змісту скарги, яка подається слідчому судді на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, з метою забезпечення повного і об’єктивного судового розгляду поданої скарги. Адже, КПК не зобов’язує слідчого суддю витребовувати матеріали кримінального провадження для розгляду скарги. Таким чином, саме на підставі доводів скаржника, їх документального підтвердження слідчий суддя має можливість прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Однак, законодавець, не встановивши вимог до форми і змісту скарги, яка подається на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, одночасно у ст. 304 КПК України встановив підстави для повернення скарги, а саме скарга повертається, якщо:

-        скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу;

-        скарга не підлягає розгляду в цьому суді;

-        скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Виходячи з вищенаведеного, можна дійти висновку щодо наявності на сьогоднішній день певної прогалини в законодавстві, яка полягає в тому, що підстави для повернення скарги суперечать одному із принципів права – «дозволено все, що не заборонено законом». Тобто, якщо певні вимоги, в даному випадку до скарги, не закріплені в законодавстві як обов’язкові, то їх недодержання не може бути підставою для відмови особі в доступі до правосуддя. Не зважаючи на те, що законодавчо не врегульовані вимоги до форми та змісту скарги, яка подається на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, судова практика показує, що саме їх недодержання скаржником є підставою для повернення слідчим суддею скарги або відмови у відкритті провадження за скаргою, іншими словами – певною перешкодою для особи в доступі до правосуддя.

Можливість звернення за судовим захистом є гарантією забезпечення доступності правосуддя на досудовому провадженні і тому, забезпечення особі безперешкодного доступу до правосуддя з метою захисту своїх порушених прав та інтересів полягає також у чіткому закріплені на законодавчому рівні процесуальних вимог, яких така особа повинна додержуватись. Вивченням окремих кримінальних проваджень (справ) встановлено, що оперативність їх розгляду не завжди відповідає всім вимогам закону, і переважно основними причинами, що викликали необхідність перерви у судових засіданнях були, як правило - неявка в судове засідання авторів скарг чи клопотань або інших учасників, несвоєчасне надання необхідних матеріалів.

 Ухвала про відмову у відкритті провадження за скаргою постановлюється у тому випадку, якщо скаргу подано на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

У зазначених вище випадках суд зобов'язаний невідкладно надіслати ухвалу про повернення скарги або про відмову у відкритті провадження за скаргою з усіма доданими матеріалами особі, яка подала таку скаргу.

 Судді Бориспільського міськрайонного суду керуються правилом, що розгляд скарги не може відбуватись за відсутності особи, яка подала скаргу, або її захисника, представника. Враховують також, що наслідки неприбуття сторін для участі у розгляді скарги встановлено у статтях 323 - 327 КПК. Висловлення позиції слідчого, прокурора є важливим для прийняття законного та обґрунтованого рішення за скаргою. Але встановлення у ст. 306 КПК обов'язкової участі останніх при розгляді скарги не є перешкодою для розгляду скарги по суті за їх відсутності. Тому вказівка про обов’язковість участі слідчого, прокурора не суперечить положенню, згідно з яким скаргу може бути розглянуто і за їх відсутності.

За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора суддями постановляється ухвала. У КПК визначено вичерпний перелік рішень, які може бути прийнято за результатами розгляду скарги:

1) про скасування рішення слідчого чи прокурора у випадку визнання його незаконним;

2) про зобов'язання припинити дію у випадку визнання її незаконною;

3) про зобов'язання вчинити певну дію у випадку визнання бездіяльності незаконною.

Ухвала за результатами розгляду скарги постановляється у нарадчій кімнаті та викладається окремим процесуальним документом із дотриманням вимог ст. 372 КПК.

Якщо підстави для задоволення скарги відсутні, слідчий суддя постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги, яка не підлягає оскарженню. Водночас закон передбачає виняток із цього правила, зокрема ухвала про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Крім того, згідно з ч. 6 ст. 304 КПК ухвала слідчого судді про повернення скарги або відмову у відкритті провадження також може бути оскаржена в апеляційному порядку. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом 5 днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

При розгляді зазначених скарг у суддів Бориспільського міськрайонного суду не виникало проблемних та спірних питань щодо їх вирішення.

Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що розглядаючи справи даної категорії судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області дотримуються вимог матеріального та процесуального законодавства, ретельно вивчають матеріали справ, всебічно, повно і об’єктивно досліджують обставини справи, ухвалюючи кінцеве рішення у справі.

Стосовно пропозицій щодо заходів, які необхідно вжити для формування єдиної судової практики з цієї категорії справ, слід зазначити, що при розгляді справ та ухвалені рішень суддям потрібно постійно вивчати матеріали судової практики Верховного та Вищого Спеціалізованого Суду, практики Європейського суду з прав людини та обговорювати причини скасування судових рішень судами вищої інстанції.