ВСУ зробив висновок щодо публічних торгів

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 16 березня 2016 року за розгляді справи№ 6-323цс16 сформував таку правову позицію.

Положення Закону «Про іпотеку»застосовуються до зобов'язань, виконання яких забезпечено іпотечним майном. До інших зобов'язаннях, не забезпечені іпотекою, застосовуєтьсяЗакон «Про виконавче провадження» таТимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна .

У переглядається справі до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма статті 45 Закону «Про іпотеку», по якій можна провести торги за наявності одного учасника.

За змістом пункту 3.11 Тимчасового положення спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також про стартову ціну реалізації майна.

Отже, при розгляді питання про дотримання при проведенні торгів положень пункту 3.11 Тимчасового положення суди повинні встановити, чи було письмово повідомлено, зокрема, боржник про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу.

Однак, сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення публічних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головна умова , яка повинна бути встановлено судами, це наявність порушень, які могли вплинути на результат торгів, а тому, крім наявності порушення норм закону при проведенні публічних торгів має бути присутнім порушення прав і законних інтересів особи, їх оскаржує, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Відзначається, що відповідно до статті 33 Закону «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, норми Закону «Про виконавче провадження» дозволяють держвиконавця передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає з забезпечених іпотекою зобов'язань, при наявності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя за таких умов :

- Відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна в першу чергу звернути стягнення;

- Наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом «Про іпотеку».


 

Всі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUM , створеної для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ або придбайте VERDICTUM .