Закон і Бізнес N 15 (1261). Анонс публікацій

Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети «Закон і Бізнес» N 15 (1261). 9 - 15 квітня 2016 р.

Судова влада

Скільки часу існує адміністративне судочинство, стільки й не вщухають спори: чи потрібна така юстиція, вона має бути автономною чи об’єднаною із судами загальної юрисдикції. У зв’язку з появою проекту конституційних змін та закликів до уніфікації всіх видів судочинства дискусія загострилася. Дехто навіть пропонує відмовитися від адмін’юстиції. Чому певні реформаторські кроки «вбивають» юрисдикцію, що станеться, якщо одного дня адмінсуди зникнуть, та як їх урятувати?

Докладніше про це у статті "Якщо адмінсуди зникнуть, або До яких наслідків може призвести намір влади позбутися «публічної юстиції".

Вища кваліфікаційна комісія суддів завершила проведення первинного кваліфікаційного оцінювання першої сотні законників — претендентів на «безстрокові» мантії. 73% тих, хто з’явився на перевірку, успішно її пройшли. Серед усіх цих «кваліфікаційних справ» суддів вирізняється одна, яка дозволяє принаймні припустити, яка доля чекає на тих служителів Феміди, щодо яких порушені кримінальні провадження та прізвища яких не сходять з язиків політиків. І в залежності від того, чи будуть найближчим часом унесені зміни до Конституції, кар’єра цих володарів мантій може скластися по-різному. Детальніше -"Крізь оціночні жорна".

Англійський філософ Вільям Оккам радив «не множити сущеє без потреби». Можливо, застосування його відомого «леза» допомогло б розібратися з тим вузлом запитань, який не дозволяє ні практикам, ні вченим дійти одностайності у питаннях, пов’язаних із встановленням неправосудності судових рішень. Не заглиблюючись у деталі, спробуємо подивитися у корінь проблеми, як радять самі прокурори. Більше про це читайте у статті"Хто сказав «злочин»?".

Пригадаймо, як 16 вересня 2014 року, після кількаденних бурхливих демонстрацій, Верховна Рада з третьої спроби прийняла законопроект «Про очищення влади». І до, і після остаточного голосування цей документ був розкритикований правозахисниками та експертами як такий, що не відповідає європейським і міжнародним нормам стосовно прав людини. Крім того, закон був прийнятий з порушенням процедури, але Президент не наклав вето, і за місяць він набув чинності. Чи вдалося за 1,5 року досягнути мети, що проголошувалася під час ухвалення цього документа?

Над цим питання у статті "Очищення через популізм" роздумує Олексій Котеньов, суддя Харківського окружного адміністративного суду.

Представники адміністративної юрисдикції відмовляються вірити в те, що в реформаторів підніметься рука на юстицію. Вони сподіваються, що систему вдасться відстояти і вказують на проблеми, які сьогодні заважають адмінсудами працювати на повну потужність. Про те, чим нині живе адмін’юстиція і чому без неї не можна обійтися, «ЗіБ» поцікавився в голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Олександра Мартиненка.

Найближчим часом можуть бути звільнені 5

законників, які розглядали скарги щодо взяття під варту учасників акцій протесту. Проголосувавши за внесення відповідних подань, Вища рада юстиції продемонструвала, які саме дії вона вважатиме порушенням присяги. Зокрема, суддям ставилося за провину ігнорування недоліків доказової бази та розгляд матеріалів, доступу до яких не мали затримані. Деталі - "Колегіальне рішення".

Реформи

Можлива ліквідація Господарського кодексу викликає багато запитань і майже не дає відповідей. Невідомо, які наслідки це матиме для держави. За таких умов науковці закликають до об’єднання зусиль для того, щоб підготувати власні пропозиції, спираючись на численні напрацювання попередніх років. Більше про це у статті "Реформа зі ступенем".

Загальні та господарські суди порозумілися щодо основних принципів розподілу юрисдикції, передбачених проектами змін до процесуального законодавства. Водночас «адміністративники», текст проекту змін до кодексу яких ще не оприлюднено, побоюються, що в підсумку їм залишаться тільки спори щодо виборчого законодавства. Детальніше у матеріалі "Блукання в трьох юрисдикціях".

Прокуратура

Якщо дискусії щодо обгрунтованості звернень прокурорів із позовами та заявами про вступ у справу тільки набирають обертів (див. «ЗіБ» №14/2016), то наразі чи не найбільше суперечностей виникає з приводу оскарження прокурорами судових рішень після набрання чинності змін до закону «Про судовий збір». Зокрема, чи повинні суди брати до уваги відсутність або обмеженість коштів для сплати збору у кошторисах органів прокуратури й

надавати відповідну відстрочку для його оплати? Чи може це виправдати пропуск процесуальних строків для подання апеляційних та касаційних скарг?

Детальніше про це у статті "Конкур для прокуратури" Лесі Зуєвич, юрист, м.Київ

Судова практика

Проблема права користування житлом після розірвання шлюбу не є новою, втім, актуальною. Доволі часто один з подружжя вимагає не перешкоджати в розпорядженні особистою приватною власністю, інший — наполягає на праві користуватися житлом, адже зареєстрований у ньому. Чиї права захищає закон? 

Над цим питанням у статті "Любов пройшла, реєстрація залишилася"роздумує Артем Цукур, партнер юридичної компанії Elite Consult Group.

Бізнес

Анонсовано створення нової «технократичної» фінансової поліції замість податкової міліції: там працюватимуть аналітики і фінансисти замість слідчих і оперативників. Що зміниться у відносинах суб’єктів господарювання та фіскальних органів, і за рахунок чого автори такої ініціативи збираються покращувати бізнес-клімат в Україні?

Більше про це у матеріалі "Кіт, що не ловить мишей".

Попри складну політичну та економічну ситуацію у нашій країні, IT-ринок привертає увагу закордонних інвесторів, які оплачують послуги українських програмістів, що стабільно збільшує прибуток вітчизняних IT-компаній. Водночас договори з іноземними контрагентами викликають правові негаразди при сплаті роялті та перепродажу прав

інтелектуальної власності на програмне забезпечення за кордон. Про ці та інші законодавчі колізії, а також шляхи їх урегулювання «ЗіБ» довідався під час бесіди з радником, керівником практики інтелектуальної власності, медіа та телекомунікацій київського офісу ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери» Тарасом Кислим.

Закон і Бізнес