Ухвала Вищого адміністративного суду України у справі про визнання дій неправомірними та зобов язання вчинити дії

У липні 2010 року Крикун М.П. звернулася до з адміністративним позовом до Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області та Клишти Л.А., в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог від 21 січня 2015 року, просила скасувати рішення Дударківської сільської ради від 30 жовтня 2007 року №234-18-V, визнати недійсним Державний акт серії виданого на ім'я Клишти Л.А., скасувати рішення Дударківської сільської ради від 12 червня 2008 року №305-26-V про передачу у власність Крикун М.П. земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром 0,2500 га, зобов'язати Дударківську сільську раду розглянути заяву Крикуна М.К. від 09 серпня 2006 року, зареєстровану в Дударківській сільській раді за номером № 171, зобов'язати Дударківську сільську раду розглянути заяву Труханової Ю.В. від 15 серпня 2006 року.

У листопаді 2011 року Труханова Ю.В. також звернулась з адміністративним позовом до Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області та Клишти Л.А., в якому просила скасувати рішення Дударківської сільської ради від 30 жовтня 2007 року №234-18-V, визнати недійсним Державний акт виданого на ім'я Клишти Л.А., скасувати рішення Дударківської сільської ради 12 червня 2008 року № 305-26-V про передачу у власність Крикун М.П. земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром 0,2500 га, зобов'язати Дударківську сільську раду розглянути заяву Труханова Ю.В. 09 серпня 2006 року зареєстровану в Дударківській сільській раді за №170 від 15 серпня 2006 року і прийняти по ній законне рішення.

В обґрунтування вимог про скасування вказаних рішень позивачі зазначали про порушення відповідачем їх конституційних та земельних прав, які закріплені нормами ст.ст.119 та 121 Земельного кодексу України, щодо безоплатної передачі земельної ділянки за давністю користування.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2015 року, в задоволенні позову Крикун Марії Петрівни про скасування рішення Дударківської сільської ради № 234-18-V від 30.10.2007 року, визнання недійсним Державного Акту виданого на ім'я Клишти Лариси Андріївни, скасування рішення Дударківської сільської ради № 305-26- V від 12.06.2008 року про передачу у власність Крикун Марії Петрівні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром 0,2500 га, зобов'язання Дударківської сільської ради розглянути заяву Крикуна Михайла Кузьмича від 09.08.2006 року, зареєстровану в Дударківській сільській раді за номером № 171,  зобов'язання Дударківськї сільської ради розглянути заяву Труханової Юлії Володимирівни від 15.08.2006 року відмовлено.

В задоволенні позову Труханової Юлії Володимирівни про скасування рішення Дударківської сільської ради № 234-18-V від 30.10.2007 року, визнання недійсним Державного Акту виданого на ім'я Клишти Лариси Андріївни, скасування рішення Дударківської сільської ради № 305-26-V від 12.06.2008 року про передачу у власність Крикун Марії Петрівні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром 0,2500 га, зобов'язання Дударківської сільської ради розглянути заяву Труханової Юлії Володимирівни від 15.08.2006 року відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року, постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2015 року, залишено без змін.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями суду Труханова Ю.В. та Крикун М.П.  звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення першої та другої інстанцій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просять рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 березня 2016 року касаційні скарги Труханової Ю.В. та Крикун М.П. задоволено частково.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року скасовано. Провадження у справі закрито.

При цьому суд виходив з того, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили із правомірності оскаржуваних рішень відповідача.

При цьому, розглядаючи та вирішуючи справу по суті позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили із того, що даний спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як встановлено ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України  юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно п.п.1, 7 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

За змістом статей 2, 5 Земельного кодексу України сільська рада при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.

У даній справі сільська рада, реалізуючи право власності земельною ділянкою, відповідно до ст.5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, тобто є рівноправним суб'єктом земельних відносин. У спірних відносинах їх учасники не підпорядковані один одному, а суб'єкт владних повноважень - сільська рада - владних управлінських функцій не здійснювала.

Отже, спори предметом яких є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав на неї, виконання органами місцевого самоврядування повноважень у галузі земельних відносин, розгляду за правилами КАС не підлягають, пов'язані з цим спори мають вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Вищенаведена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 11 листопада 2014 року у справі №21-493а14, від 09 грудня 2014 року у справі №21-308а14, від 13 січня 2016 року у справі № 21-5421а15, від 26 січня 2016 року у справі № 21-3367а15.

Крім цього, позивачі звернулися до суду з вимогами про захист цивільних прав, пов'язаних із правом користування земельною ділянкою.

Як визначив Верховний Суд України у постанові від 16 грудня 2014 року у справі №21-544а14, спір щодо захисту цивільних прав, що виникають із земельних відносин, має не публічний, а приватно-правовий характер, а тому вирішення таких спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Як встановлено ч.2 ст.22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,  місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом.

За суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду загальними судами у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

На підставі наведеного вище колегія суддів дійшла висновку, що даний спір не носить характеру публічно-правового та не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України.