Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У червні 2015 року Литвин І.В. звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строку виплати грошової допомоги при звільненні зі служби.
Свої вимоги Литвин І.В. обґрунтував тим, що з 07 серпня 1984 року до 02 вересня 2013 року він проходив військову службу, під час якої на підставі наказу Міністра оборони України № 600 від 19 жовтня 1999 року відряджений до ДП «Украерорух» із залишенням його на військовій службі. Наказом Міністра оборони України № 261 від 02 серпня 2013 року він звільнений з військової служби у запас на підставі п. «б» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Наказом ДП «Украерорух» № 452/о від 29 серпня 2013 року він звільнений з роботи з 02 вересня 2013 року. Оскільки відповідач відмовився добровільно виплатити ОСОБА_4 передбачену ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби в сумі 294959,00 грн., то він звернувся в суд за захистом свого порушеного права.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 3 лютого 2015 року визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні і зобов'язано стягнути з відповідача одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби в сумі 294 959,00 грн., яку відповідач виплатив позивачу 16 березня 2015 року.
Позивач вважає, що оскільки відповідач не виплатив позивачу зазначену одноразову грошову допомогу при звільненні, то відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» він зобов'язаний виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати у розмірі 161 198,04 грн., яку і просив стягнути на свою користь.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строку виплати грошової допомоги при звільненні зі служби в розмірі 161 198,04 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 17 грудня 2015 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2015 року скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позовних вимог Литвина І.В. відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішенням апеляційного суду Литвин І.В. звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2016 року касаційну скаргу Литвина І.В. відхилено.
Рішення апеляційного суду Київської області від 17 грудня 2015 року залишено без змін.
Колегією суддів встановлено, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Судом апеляційної інстанції повно встановлені фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів та вірно застосовані норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.
Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для його скасування.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що належну позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 294 959,00 грн., яку постановою Вищого адміністративного суду України від 03 лютого 2015 року зобов'язано стягнути з відповідача на користь позивача, відповідач виплатив позивачу 16 березня 2015 року.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що сплачені відповідачем на виконання судового рішення кошти в розмірі 294959,00 грн. носять разовий характер і не підпадають під визначення доходів, передбачених Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати», за порушення строків виплати яких здійснюється компенсація, а тому правильно відмовив у задоволенні позовних вимог.
Такі висновки суду апеляційної інстанції відповідають нормам матеріального і процесуального закону, а також встановленим обставинам справи.
Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції.
На підставі наведеного вище колегія суддів дійшла висновку, що правові підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
_03_03.png)
