Окружний адміністративний суд Києва роз'яснює питання пропуску строків звернення до суду

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала, пояснює Окружний адміністративний суд Києва в рамках проекту «Обізнаний – значить озброєний».

Таким чином, суд вимушений буде постановити ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач дійсно без поважних причин пропустив строки звернення, пояснили "ЗіБ" в ОАСК.

Cуд  розглядає питання поважності причин пропуску строку звернення до суду  з ініціативи та в межах доводів особи, яка подала позовну заяву. Разом з тим, якщо особа, яка звернулася до суду, не навела поважних причин пропуску строку звернення до суду, але суд вбачає їх з наданих доказів, суд визнає причини пропуску строку поважними та відкриває провадження у справі.

Поважність причин пропуску строків звернення до суду також може доводити не лише позивач, але й особа, яка подає позов в інтересах позивача (наприклад, прокурор). Проте незалежно від того, хто подає позов, строк звернення до суду обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Якщо з наданих доказів не вбачається причин пропуску строку, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду. Водночас, якщо за обставинами справи такі причини у позивача можуть бути, суд може залишити позовну заяву без руху з мотивів неподання доказів щодо дотримання строку звернення до суду або ж відкрити провадження і з'ясувати ці обставини в попередньому судовому засіданні.

Якщо на стадії відкриття провадження питання про застосування наслідків пропуску строку звернення до суду не вирішувалось, воно може бути вирішено судом під час підготовчого провадження або під час судового розгляду справи з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі. При цьому, наявність ухвали суду, якою визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, не перешкоджає суду повернутись до цього питання і вирішити його по іншому в разі отримання нових доказів щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, які не були йому відомі на час відкриття провадження у справі. Таким чином, суд може на будь-якій стадії розгляду справи, встановити факт пропуску строку звернення до суду та залишити позов без розгляду.

Тож позивачам необхідно значно уважніше ставитись до питання дотримання строку звернення до суду та в разі його пропуску зазначати поважні причини цього, що підтверджені належними доказами, одразу при зверненні з позовом до суду. Адже повідомити в подальшому суд про наявність таких причин може стати неможливо, наприклад у випадку, якщо суд на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без

проведення судового засідання постановить ухвалу про залишення позову без розгляду.

Також необхідно відзначити, що на законодавчому рівні не регламентовано, які причини є поважними, а які – ні, а тому, відповідно, вирішення цього питання знаходиться у виключній компетенції суду, до якого з адміністративним позовом звертається позивач.

Особа, після усунення підстав, з яких заяву було залишено без розгляду ухвалою суду до відкриття провадження у справі, має право звернутись до суду в загальному порядку. У даному випадку, під усуненням підстав, з яких було залишено заяву без розгляду мається на увазі надання позивачем детальних пояснень поважності пропуску строків звернення, документів, які це підтверджують тощо, якщо такі не були надані ним під час попереднього звернення до суду.

Проте, якщо позов був залишений без розгляду через неповажність причин пропуску звернення до суду після відкриття провадження у справі, то повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим позовом не допускається.