Апеляційним судом Київської області скасовано рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області

В березні 2015 року ПАТ «КБ «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Стрюкової І.О. звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до Карплюка В.В., в якому, уточнивши позовні вимоги, просив звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 09.09.2008 року, а саме: на нерухоме майно земельну ділянку з метою погашення заборгованості за Кредитним договором, шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за ціною, визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні, не нижчому звичайної ціни на цей вид майна.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що 09.09.2008 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та Карплюком В.В. був укладений Кредитний договір №56/П/69/2008-840, згідно з яким позивач надав відповідачу у тимчасове користування грошові кошти у сумі 126 532,01 дол. США, зі сплатою відсотків у розмірі 14,59% річних строком до 08.09.2023 року. В якості забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором між банком та відповідачем 09.09.2008 року було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №2933, яким банку було передано в іпотеку нерухоме майно - земельну ділянку, яка належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу за реєстровим №2930.

В порушення умов кредитного договору відповідач свій обов’язок по поверненню кредиту та відсотків не виконує, в зв’язку з чим станом на 19.12.2014 року за договором утворилась заборгованість за кредитом та відсотками в сумі 244 067 дол. США 27 центів та за пенею та штрафом в сумі 1 162 711 грн. 83 коп.

09 листопада 2015 року суддею Саган В.М. оголошено рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «НАДРА» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та тимчасову адміністрацію Стрюкової І.О. до Карплюка Володимира Васильовича про стягнення звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2015 року позов задоволено частково.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 09.09.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевельовим Я.Д. та зареєстрованого в реєстрі за №2933, а саме на нерухоме майно – земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 3220881300:03:001:0123, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, Вишеньківська сільська рада,  що належить Карплюку Володимиру Васильовичу на підставі договору купівлі-продажу від 09.09.2008року за реєстровим №2930, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевельовим Я.Д. та зареєстрованого в реєстрі за №2930, з метою погашення заборгованості Карплюка Володимира Васильовича, (ідентифікаційний номер 2169211574) за Кредитним договором № 56/П/69/2008-840 від 09.09.2008 року за кредитом та відсотками в сумі 244067 доларів США 27 центів (двісті сорок чотири тисячі шістдесят сім доларів США двадцять сім центів), за пенею та штрафом у сумі 814886 гривень 68 копійок (вісімсот чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень шістдесят вісім копійок), шляхом продажу зазначеного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за ціною, визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні, не нижчому звичайної ціни на цей вид майна.

В іншій частині позову – відмовлено.

Стягнуто на користь  держави   судові витрати по сплаті судового збору в розмірі  6090 грн.

Не погоджуючись з ухваленим в цивільній справі рішенням суду Карплюк В.В. звернулося до апеляційного суду Київської області з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповноту зясування обставин справи, а також на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 31 березня 2016 року апеляційну скаргу Карплюка В.В. задоволено

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2015 року скасовано, ухвалено по справі нове рішення, яким в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Стрюкової І.О. до Карпдюка В.В. про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

При цьому суд виходив з того, що ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, однак з такими висновками суду повністю погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов»язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов»язання.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов»язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі ст.ст. 12, 33, 39, 40 вказаного Закону. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб»єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 зазначеного Закону початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Сприяючи стороні позивача у здійсненні їх процесуальних прав у відповідності до вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд апеляційної інстанції пропонував позивачу надати суду висновок про оцінку предмета іпотеки.

Разом з тим, в суді апеляційної інстанції представник позивача пояснив, що ПАТ КБ «Надра» наполягає на задоволенні позовних вимог в зазначений ним в позовній заяві спосіб і відмовляється надати висновок про оцінку предмета іпотеки.

Звертаючись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та зазначаючи загальний розмір заборгованості, ПАТ КБ «Надра» не зазначив початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеної відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку». Посилання позивача на початкову ціну, визначену в укладеному між сторонами договорі іпотеки, суперечить вимогам ст.ст. 39, 41 Закону України «Про іпотеку».

Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року (справа №6-61цс15).    

Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов»язковим для всіх суб»єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов»язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.          

На підставі наведеного вище колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції про задоволення позову підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права.