Працівники апарату збентежені підходами Уряду до встановлення посадових окладів

Нова редакція закону «Про державну службу», до якої представниками судової влади було висловлено чимало претензій, принесла й додаткові несподіванки. Зокрема, в листі, який надійшов до «ЗіБ» із Шевченківського районного суду м. Києва, звертається увага на диспропорції в оплаті праці, що виникли через віднесення частини працівників апарату до державних службовців і позбавлення такого статусу решти.

Як відомо, ще у жовтні 2014 року відповідно до п.5 розд.XII «Прикінцеві положення» нового закону «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII мало відбутися суттєве підвищення зарплат працівників апарату суду. Причому до кінця року Кабмін мав затвердити відповідні посадові оклади й закласти належні видатки до державного бюджету на 2015 рік. Однак лише у вересні 2015-го було затверджено нову редакцію додатку 47 до постанови КМ від 9.03.2006 №268, який визначає схему посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих (загальних, спеціалізованих) судів. І хоча ця постанова набрала чинності 9.09.2015, лише із цього року працівникам апарату почали нараховувати посадові оклади у нових розмірах, що відповідали положенням ч.2 ст.147 закону «Про судоустрій і статус суддів». Але недовго…

Законом «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII із закону про судоустрій виключено абз.2 ч.1 ст.147. Одночасно набрала чинності постанова КМ від 6.04.2016 №292, якою затверджено схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів та перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних груп. І

виявилося, що Уряд майже вдвічі урізав посадові оклади працівників апарату порівняно з тими, що встановлені додатком 47 до постанови КМ №268. Причому остання дотепер є чинною для держслужбовців апарату суду (крім помічників суддів, голови установи та його заступників).

Так, посадовий оклад керівника апарату (4-а група оплати праці) встановлено у розмірі 4824 грн. замість 7250; його заступника (5-а група) — 3963 грн. замість 5800; головних спеціалістів (7-а група) — 2585 грн. замість 5800; старших секретарів суду, старшого судового розпорядника, секретарів судових засідань (8-а група) — 2240 грн. замість 4350; консультантів, секретарів суду, судових розпорядників (9-а група) —1723 грн. замість 4350.

Водночас, як відзначається у листі, «виникає ситуація, яка взагалі суперечить здоровому глузду». Адже посадовий оклад керівника апарату, визначений постановою КМ №292, є нижчим, ніж підлеглого йому помічника судді, який відповідно до постанови КМ №323 становить 5512 грн.

Отже, працівники апарату, котрі понад рік чекали приведення Урядом своїх нормативних актів у відповідність до закону №1697-VІІ, опинилися у ситуації дворічної давнини, коли за наявності спеціальної норми, встановленої додатком 47 до постанови КМ №268, держава змушує отримувати зарплату, визначену загальною постановою КМ №292, яка суттєво звужує та погіршує існуюче право на гідну заробітну плату державного службовця апарату місцевого суду.

Таким чином, законодавчі гарантії належної оплати праці працівників апарату на даний час у нашій державі відсутні. А під гучними гаслами євроінтеграції новий Уряд та законодавці дозволяють собі суттєво звужувати права представників судової влади на гідну оплату праці, що є неприпустимим з точки зору розподілу та балансу влади у державі.

Таке урізання зарплат для працівників однієї з гілок влади відбувається на тлі їх підвищення з 6109 грн. до 17425 грн. народним депутатам. І новообраний спікер не має наміру скасовувати таке рішення свого попередника. Мовляв, без забезпечення чиновникам гідної винагороди говорити про боротьбу з корупцією буде популізмом.

Натомість у реаліях сьогодення (поглиблення економічної кризи, стрімке зростання комунальних тарифів і вартості товарів першої необхідності тощо) розмір заробітної плати працівників апарату суду, запропонований постановою КМ від 6.04.2016 №292, «не тільки не забезпечує належного рівня їхнього життя і суперечить вимогам часу, а й, найголовніше, не відповідає тим обсягам роботи та величезній відповідальності, які лягають на плечі державним службовцям під час виконання службових обов’язків». Це, вважають працівники апарату, «принижує їх гідність та зводить нанівець усі сподівання на належне ставлення та оцінку їхньої кропіткої та значущої для держави праці».

І якщо ситуація не буде виправлена найближчим часом, це неодмінно призведе до суттєвого зростання кількості звільнень працівників апарату, а плинність кадрів та брак досвідчених фахівців стануть серйозними проблемами для судової

системи.

Наразі у Верховній Раді  зареєстровано проект «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих положень законодавства з питань судоустрою і статусу суддів» (№4180). Крім іншого, ним запропоновано відновити порушені права працівників апарату в частині оплати праці.

Зокрема, передбачається, що розмір окладу працівника апарату найнижчої за умовами оплати праці посади держслужби буде встановлено на рівні 0,3 посадового окладу судді відповідного суду. А максимальний у цій схемі оклад обмежуватиметься 1,2 посадового окладу судді місцевого суду. Для інших працівників він визначатиметься у цих межах за допомогою відповідних коефіцієнтів.