Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі про стягнення заборгованості по оплаті житлово -комунальних послуг

У червні 2015 року заступник військового прокурора Дарницького гарнізону звернувся до суду в інтересах держави в особі державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» (далі - ДП МОУ «Укрвійськбуд») з указаним позовом, в якому просить стягнути з Негера В.Г. на його користь заборгованість по внесенню квартирної плати та оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 22 282 гр. 88 коп.

Свої вимоги заступник військового прокурора Дарницького гарнізону обґрунтував тим, що на утриманні та обслуговуванні філії «135 ДБК» ДП МОУ «Укрвійськбуд» перебуває багатоквартирний житловий будинок. У квартирі вказаного житлового будинку проживає Негера В.Г. Філія «135 ДБК» ДП МОУ «Укрвійськбуд» надає відповідачу послуги з постачання холодної та гарячої води, водовідведення, опалення та утримання будинку та прибудинкової території, однак Негера В.Г. оплачує лише послуги з постачання холодної води та водовідведення та ухиляється від внесення квартирної плати та оплати  інших житлово-комунальних послуг. У результаті неналежного виконання зобов'язань по сплаті житлово-комунальних послуг утворилася заборгованість за період з 1 листопада 2005 року до 1 жовтня 2015 року у розмірі 22 282 гр. 88 коп., яку відповідач, незважаючи на вимоги, не погасив.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2015 року позов заступника військового прокурора Дарницького гарнізону звернувся до суду в інтересах держави в особі державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» задоволено частково. Стягнути з Негари В.Г. заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг  в розмірі 13 274 грн. 68 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 11 січня 2016 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області   від 04 листопада 2015 року залишено без змін.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями суду відповідач звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просить касувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 квітня 2016 року касаційну скаргу відповідача Негари В.Г. відхилено.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від  04 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від  11 січня 2016 року залишено без змін.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Частково, у межах строку позовної давності, задовольняючи позов, суди на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються ДП МОУ «Укрвійськбуд», отримував та споживав надані послуги. Факту не надання послуг, як це вимагає Закон України «Про житлово-комунальні послуги», відповідач не довів. Доводи касаційної скарги про відсутність договору про житлово-комунальні послуги не є підставою для відмови у позові, оскільки обов'язок оплатити такі послуги виникає після їх надання і отримання споживачем. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року № 6-59цс13, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.