Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та скасування розпоряджень, визнання державних актів і договорів купівлі-продажу недійсними та

У листопаді 2013 року Бориспільський міжрайонний прокурор, який діє в інтересах держави в особі Дніпровського басейнового управління водних ресурсів звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить витребувати земельні ділянки з чужого незаконного володіння.

Свої вимоги Бориспільський міжрайонний прокурор обґрунтував тим, що  постійному користуванні Дніпровського басейнового управління водних ресурсів перебуває земельна ділянка площею 416,712 га для обслуговування захисних споруд. Розпорядженням голови Бориспільської РДА №526 від 24 січня 2008 року у власність Касьян Н.О. була передана частина цієї земельної ділянки площею 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в адміністра-тивних межах Вороньківської сільської ради. 22 лютого 2008 року на ім'я Касьян Н.О. був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої в адміністративних межах Вороньківської сільської ради. 29 березня 2008 року за договором купівлі-продажу Касьян Н.О. відчужила земельну ділянку у власність ТОВ «Легран-есетс-менеджмент». 6 червня 2008 року ТОВ «Легран-есетс-менеджмент» був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення підсобного господарства, розташованої на території Вороньків-ської сільської ради. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 3 грудня 2010 року було визнано неправомірним та скасовано розпорядження голови Бориспільської РДА №526 від 24 січня 2008 року, був визнаний недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я Касьян Н.О., був визнаний недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 29 березня 2008 року між Касьян Н.О. та ТОВ «Легран-есетс-менеджмент», був визнаний н-дійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ТОВ «Легран-есетс-менеджмент». 19 червня 2008 року за дого-вором купівлі-продажу ТОВ «Легран-есетс-менеджмент» відчужило земельну ділянку у власність Воловик Т.В. 23 липня 2008 року на ім'я Воловик Т.В. був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Вороньків-ської сільської ради. Розпорядженням голови Бориспільської РДА №982 від 13 березня 2009 року Воловик Т.В. був наданий дозвіл на складання технічної документації із земле-устрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки з ведення особистого селянського господарства на ведення садівництва. Розпорядженням голови Бориспільської РДА №1328 від 21 квітня 2009 року була затверджена технічна документація із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення садівництва. 9 жовтня 2009 року на ім'я Воловик Т.В. був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташовану в адміністративних межах Вороньківської сільської ради. За заявою Воловик Т.В. ця земельна ділянка була поділена на 14 земельних ділянок. 1 вересня 2011 року на ім'я Воловик Т.В. були видані державні акти на право власності на земельні ділянки серії з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташова-них на території Вороньківської сільської ради. 19 листопада 2011 року за договорами купівлі-продажу Воловик Т.В. відчужила у власність Гончарова О.В. 6 земельних ділянок площею з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташованих на території Вороньківської сільської ради. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 21 березня 2013 року встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 19 червня 2008 року між ТОВ «Легран-есетс-менеджмент» та Воловик Т.В., державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №200771, виданий 23 липня 2008 року на ім'я Воловик Т.В., розпорядження голови Бориспільської РДА №982 від 13 березня 2009 року та №1328 від 21 квітня 2009 року, державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я Воловик Т.В., державні акти на право власності на земельні ділянки видані на ім'я Воловик Т.В., та договори купівлі-продажу земельних ділянок, укладених 19 листопада 2011 року між Воловик Т.В. та Гончаровим О.В., є не-законними та порушують інтереси держави. Бориспільському міжрайонному прокурору роз’яснено, що для відновлення законності йому належить звернутись до суду з позовом про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння. У виконання судового рішення Бориспільський міжрайонний прокурор просить суд витребувати з чужого незаконного володіння Воловик Т.В. на користь Дніпровського басейнового управління водних ресурсів земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташовані на території Вороньківської сільської ради; витребувати з чужого незаконного володіння Гончарова О.В. земельні ділянки площею, розташовані на території Вороньківської сільської ради.

В ході розгляду цивільної справи ОК СТ «Ластівка» пред’явила позов та обґрунтовує його тим, що 29 березня 2010 року Дніпровське басейнове управління водних ресурсів уклало з ОК СТ «Ластівка» договір про встановлення сервітуту земельних ділянок, розташованих на території Вороньківської сільської ради. На ці земельні ділянки накладаються земельні ділянки, що перебувають у власності Воловик Т.В. та Гончарова О.В. Тому ОК СТ «Ластівка» просить визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку виданий на ім'я Воловик Т.В., скасувати розпорядження голови Бориспільської РДА №982 від 13 березня 2009 року та №1328 від 21 квітня 2009 року, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку виданий 9 жовтня 2009 року на ім'я Воловик Т.В., визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки на ім'я Воловик Т.В., та визнати недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок, укладені 19 листопада 2011 року між Воловик Т.В. та Гончаровим О.В. Крім того, ОК СТ «Ластівка» просить суд витребувати з чужого незаконного володіння Воловик Т.В. на користь Дніпровського басейнового управління водних ресурсів земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташовані на території Вороньківської сільської ради; витребувати з чужого незакон-ного володіння Гончарова О.В. на користь Дніпровського басейнового управління водних ресурсів земельні ділянки, розташовані на території Вороньківської сільської ради.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2014 року позов Бориспільського міжрайонного прокурора, який діє в інтересах держави в особі Дніпровського басейнового управління водних ресурсів задоволено. Витребувано з чужого незаконного володіння Воловик Т.В. на користь Дніпровського басейнового управління водних ресурсів земельні ділянки. Витребувано з чужого незаконного володіння Гончарова О.В. на користь Дніпровського басейнового управління водних ресурсів земельні ділянки.

У задоволенні позову обслуговуючого кооперативу садівницького товариства «Лас-тівка» до Бориспільської районної державної адміністрації, товариства з обмеженою від-повідальністю «Легран-есетс-менеджмент», Воловик Тамари Валентинівни, Гончарова Олексія Володимировича про скасування розпоряджень місцевого органу виконавчої влади, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 04 серпня 2014 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2014 року в частині задоволення позову Бориспільського міжрайонного прокурора, який діє в інтересах держави в особі Дніпровського басейнового управління водних ресурсів скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові, а в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з ухваленим по справі рішеннями суду заступник прокурора Київської області та ОКСТ «Ластівка», звернулися до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просить просять рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

 Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 березня 2016 року касаційні скарги заступника прокурора Київської області та обслуговуючого кооперативу садівницького товариства «Ластівка» відхилено.

Рішення апеляційного суду Київської області від 04 серпня 2014 року залишити без змін.

Колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи позов Бориспільського міжрайонного прокурора, який діяв в інтересах держави в особі Дніпровського басейнового управління водних ресурсів, місцевий суд дійшов висновку про те, що оскільки спірні земельні ділянки незаконно вибули з користування Дніпровського басейнового управління водних ресурсів, що встановлено судовим рішенням, то останнє має право на їх витребування від відповідачів.

Скасовуючи рішення місцевого суду в частині задоволення позову Бориспільського міжрайонного прокурора, який діяв в інтересах держави в особі Дніпровського басейнового управління водних ресурсів та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд, виходив із того, що так як Дніпровське басейнове управління водних ресурсів не є власником вказаних земельних ділянок, тому правових підстав для витребування на його користь майна немає.

Такі висновки апеляційного ґрунтуються на матеріалах справи й відповідають вимогам закону.

За змістом ст. 59 ЗК України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Землі водного фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування, зокрема, державним водогосподарським організаціям для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смутами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами, а також ведення аквакультури тощо.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не ^їхньої волі іншим шляхом.

Судом першої інстанції встановлено, що Дніпровському басейновому управлінню водних ресурсів надано в постійне користування надано 416,712 га землі, що відноситься до земель водного фонду під існуючі захисні споруди відповідно до розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації № 636 від 04 серпня 2004 року.

Також встановлено, що частину вищезазначеної земельної ділянки незаконно відчужено у власність товариства та фізичних осіб.

Відповідно до ст. ст. 335, 337 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті цим, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин, апеляційний суд, на виконання вимог ст. 213 ЦПК У країни, встановивши на підставі доказів, яким було надано належну оцінку, ті факти, що позов про витребування майна з чужого незаконного володіння може бути пред’явлено лише його власниками, однак Дніпровське басейнове управління водних ресурсів не є власником спірних земельних ділянок, що не дозволяє останньому витребувати це майно з чужого незаконного володіння від теперішніх власників Воловик Т.В. і Гончарова О.В. на підставі ст. ст. 378, 388 ЦК України.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.