Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі про стягнення борг та за зустрічним позовом про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії

У квітні 2015 року комунальне підприємство теплових мереж «Бориспільтепломережа» звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить стягнути з Науменко Л.Г. на користь підприємства заборгованість в розмірі 14 472,57 грн.

Свої вимоги комунальне підприємство теплових мереж «Бориспільтепломережа» обґрунтував тим, що позивач за первісним позовом надає послуги з централізованого опалення, споживачем яких є Науменко Л.Г. Оскільки відповідач за первісним позовом не виконала свої зобов’язання за договором про надання послуг, зокрема, не сплатила у повному обсязі вартість наданих послуг згідно встановлених тарифів, а тому станом на 09 квітня 2015 року має заборгованість за період з 01 жовтня 2013 року по 01 квітня 2015 року в розмірі 14 472,57 грн.

У липні 2015 року Науменко Л.Г. звернулася до суду із зустрічним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач за зустрічним позов без достатніх правових підстав збільшив розмір тарифів, а тому у неї відсутня заборгованість перед КПТМ «Бориспільтепломережа» за надані останнім послуги.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2015 року, позов КПТМ «Бориспільтепломережа» задоволено. Стягнуто з Науменко Л.Г. на користь КПТМ «Бориспільтепломережа» заборгованість за послуги централізованого опалення з 01 жовтня 2013 року по 12 травня 2015 року у розмірі 14 643,28 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У задоволенні зустрічного позову Науменко Л.Г. відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 21 вересня року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області   від 29 липня 2015 року залишено без змін.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями суду представник відповідача за первісним позовом Кузьменко І.С. звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просить свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2016 року касаційну відхилено.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від  29 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від  21 вересня 2015 року залишено без змін.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що нарахування плати за надані послуги позивачем за первісним позовом здійснювалось відповідно до чинного законодавства та встановлених тарифів і не суперечить умовам договору про надання послуг з централізованого опалення та підігріву на гаряче водопостачання, укладеного між сторонами. Тарифи для оплати послуг з теплопостачання для населення застосовуються для здійснення оплати фізичними особами послуг з теплопостачання в приміщеннях, які використовуються ними для проживання. Послуги з теплопостачання в нежилих приміщеннях, які використовуються приватними нотаріусами для зайняття нотаріальною діяльністю оплачуватися за тарифами для населення не можуть.

Вказані висновки колегія суддів вважає правильними і такими, що узгоджуються з матеріалами справи та вимогами закону.

Судами встановлено, що Науменко Л.Г. на праві власності належить квартира № 1 по вул. Червоноармійській, бум. Борисполі Київської області.

Науменко Л.Г. зареєстрована як приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу, а з 20 червня 2007 року її робоче місце зареєстроване за вищевказаною адресою.

27 вересня 2010 року між сторонами укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води на гаряче водопостачання, п. 6 якого встановлено тарифи.

Разом з тим, п. 10 вказаного договору передбачено, що при зміні вартості послуг* (тарифів), нові тарифи обов’язкові для обох сторін цього договору з моменту їх введення.

21           жовтня 2013 року КПТМ «Бориспільтепломережа» направило на адресу відповідача за первісним позовом договір на постачання та споживання теплової енергії в двох примірниках з пропозицією підписати і повернути один примірник у термін до 01 листопада 2013 року, де вартість 1 Гкал для «споживачів» III гр. зазначена у розмірі 1 199,88 грн.

Однак, Науменко Л.Г. ухилилась від укладання запропонованого правочину на запропонованих умовах та продовжувала здійснювати оплату за надані їй позивачем послуги за тарифами, встановленими для категорії споживачів - населення.

У період з 01 жовтня 2013 року по 12 травня 2015 року заборгованість зі сплати вартості послуг з централізованого опалення квартири № 1 по вул. Червоноармійській, бум. Борисполі Київської області становить 12 643,38 грн.

За змістом статей 67, 162 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до вимог ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Суди встановили, що нарахування оплати за надані послуги з централізованого опалення здійснювалось позивачем на підставі тарифів, затверджених рішеннями виконавчого комітету Бориспільської міської ради та постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, правильність проведених розрахунків не викликає сумнівів та підтверджується наданими позивачем письмовими роз’ясненнями проведених нарахувань.

Так, згідно з довідкою про тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів для господарюючих суб’єктів всіх форм власності та самозайнятих осіб від 09 квітня 2015 року № 01-08/295 встановлено, що за період з 01 жовтня 2011 року вартість теплової енергії за 1 Гкал становила - 999,90 грн. (без ПДВ), з 10 жовтня 2011 року - 1199,88 грн. (з ПДВ),

з 01 жовтня 2013 року - 1199,88 грн. (з ПДВ), з 01 січня 2014 року - 765,58 грн. (без ПДВ), з 01 квітня 2014 року - 914,83 (без ПДВ).

Відповідно до п. 70 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869, формування тарифів на послуги з централізованого постачання гарячої води підприємствами здійснюється відповідно до річних планів надання таких послуг, економічно обґрунтованих планових витрат, визначених на підставі державних нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов’язкових платежів) та цін у плановому періоді. Тариф на послуги з централізованого постачання гарячої води розраховується виходячи із вартості теплової енергії, затвердженої для відповідної категорії споживачів, та вартості послуг з централізованого водопостачання, що використовуються для надання послуг з централізованого постачання гарячої води, з урахуванням втрат теплової енергії та води в мережах централізованого постачання гарячої води, визначених в установленому законодавством порядку відповідно до міжгалузевих, галузевих та регіональних методик, інших документів щодо нормування витрат та втрат ресурсів, якими передбачені особливості технологічних процесів конкретного виробництва.

Відповідно до п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, до населення відносяться споживачі електричної енергії - фізичні особи, які з метою задоволення власних побутових або господарських потреб споживають електричну енергію для потреб електроустановок, що належать їм за ознакою права власності або користування, за винятком електроустановок, які використовуються для здійснення в установленому законодавством порядку підприємницької та/або незалежної професійної діяльності.

Тарифи для оплати послуг з теплопостачання для населення застосовуються для здійснення оплати фізичними особами послуг з теплопостачання в приміщеннях, які використовуються ними для проживання.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 26 вересня 2012 року № 6-72цс12, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції.

Таким чином, послуги з теплопостачання в приміщеннях, які приватні нотаріуси використовують для зайняття нотаріальною діяльністю оплачуватися за тарифами для населення не можуть.

Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, обґрунтовано виходив із того, що квартира № 1 по вул. Червоноармійській, 6 у м. Борисполі Київської області використовується Науменко Л.Г. як приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального*округу, а тому послуги з теплопостачання в це приміщення не можуть оплачуватися за тарифами для населення. Оскільки що нарахування плати за надані послуги позивачем за первісним позовом здійснювалось відповідно до чинного законодавства та встановлених тарифів і не суперечить умовам договору про надання послуг з централізованого опалення та підігріву на гаряче водопостачання, укладеного між сторонами, то заборгованість, яка виникла з вини Науменко Л.Г., підлягає стягненню на користь КПТМ «Бориспільтепломережа».

Місцевий суд всебічно та повно дослідив обставини справи та дійшов вірного висновку про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову, вирішивши справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив “ці норми. Крім того, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, а при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.