Апеляційним судом Київської області залишено без змін рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області

У грудні 2015 року Гапчинська Є.Г. звернулася до суду з позовом та просила захистити її авторські права, порушені шляхом піратства - розповсюдження контрафактного товару (копії картини) ФОП Кузнєцовою В.В., в якій без дозволу позивача втілено твір образотворчого мистецтва, а саме: за фактом реалізації 10 та 11 грудня 2015 року копій картин, в яких було відтворено твір під назвою «Мерлин Монро» від 2009 року, «Хлебушек с салом» від 2008 року та магнітів сувенірних під назвою «Я вьірасту и мьі поженимся!» від 2008 року та «Арбузик» від 2008 року шляхом стягнення з ФОП Кузнєцової В.В. на користь Гапчинської Є.Г. суми компенсації в розмірі 55 120 грн.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що у 2008 році Гапчинська Є.Г. своєю творчою працею створила твір образотворчого мистецтва - картину під назвою «Я вырасту и мы поженися!», картину під назвою «Арбузик», картину під назвою «Хлебушек с салом». У 2009 році Гапчинська Є.Г. своєю творчою працею створила твір образотворчого мистецтва - картину під назвою «Мерлин Монро». Авторство позивача підтверджується її підписом на оригінальних примірниках творів, а саме у нижньому лівому куті кожної з робіт зазначено: «Е.Gapchinska». Підтвердженням наявності у позивача авторських прав на зазначені твори також є свідоцтва про реєстрацію авторських прав на каталоги робіт, а також офіційний каталог робіт «Gapchinska. Поставник счастья №1». 10 та 11 грудня 2015 року у магазині «Сувеніри», що знаходиться по вул. Київський шлях, 75 м. Бориспіль, господарську діяльність у якому здійснює ФОП Кузнєцова В.В., зафіксовано факт розповсюдження (реалізації, продажу) контрафактного товару (копії картин), на яких без дозволу Гапчинської Є.Г. відтворено примірники твору її авторства під назвою «Мерлин Монро», «Хлебушек с салом», «Я вырасту и мы поженимся!», «Арбузик».

11 березня 2016 року суддею Журавським В.В. оголошено рішення у цивільній справі за позовом Гапчинської Є.Г. до ФОП Кузнєцової В.В. про захист авторських виключних прав на твір.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2016  позов задоволено.

Захищено авторські права Гапчинської Є.Г., порушені шляхом піратства - розповсюдження контрафактного товару фізичною особою-підприємцем Кузнєцовою В.В., а саме: за фактом реалізації 10 та 11.12.2015 року копії картини під назвою «Мерлин Монро» від 2009 р.; копії картини під назвою «Хлебушек с салом» від 2008 р.; магніту сувенірного під назвою «Я вырасту и мы поженимся» від 2008 р.; магніту сувенірного під назвою «Арбузик» від 2008 р. шляхом стягнення з Кузнєцової В.В. на користь Гапчинської Э.Г. суми компенсації в розмірі 55 120 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з ухваленим в цивільній справі рішенням суду ФОП Кузнєцова В.В. звернулася до апеляційного суду Київської області з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що відеозйомка у магазині здійснювалася без згоди відповідача, таємно, що є порушенням конституційних прав. Жодний товарний чек не підтверджує назву творів, авторське право на які просить захистити позивач. Відповідач не є виробником, не відтворює та не виготовляє своїми силами товари, які продаються у магазині. Товар, який був реалізований відповідачем, не може вважатися контрафактним примірником творів, а є творами, створеними третіми особами. У позивача відсутнє виключне право на дозвіл або заборону використання творів іншими особами, а твори Гапчинської Є.Г. знаходяться у відкритому продажі. ФОП Кузнєцова В.В. не реалізовувала та не відтворювала твори образотворчого мистецтва Гапчинської Є.Г.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 17 травня 2016 року апеляційну скаргу ФОП Кузнєцової В.В. відхилено.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2016 року залишити без змін.

При цьому суд виходив з того, що Гапчинська Є.Г. своєю творчою працею створила твори образотворчого мистецтва - картину під назвою «Я вырасту и мы поженимся!», картину під назвою «Арбузик», картину під назвою «Хлебушек с салом». У 2009 році Гапчинська Є.Г. своєю творчою працею створила твір образотворчого мистецтва - картину під назвою «Мерлин Монро».

Відповідно до свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір №№ 54868-54869 та рішень Державної служби інтелектуальної власності України про реєстрацію авторського права на твір, автором «Каталогу робіт художниці Євгенії Гапчинської за 2008 рік», «Каталогу робіт художниці Євгенії Гапчинської за 2009 рік» є Гапчинська Є.Г.

Твори під назвами «Я вырасту и мы поженимся!», «Арбузик», «Хлебушек с салом», «Мерлин Монро» входять до «Каталога робіт художниці Євгенії Гапчинської за 2008 рік», «Каталога робіт художниці Євгенії Гапчинської за 2009 рік», а тому позивач має виключне право на дозвіл або заборону використання своїх творів іншими особами.

10 грудня 2015 року та 11 грудня 2015 року у магазині «Сувеніри», що знаходиться по вул. Київський Шлях, 75, у м. Бориспіль Київської області господарську діяльність у якому здійснює ФОП Кузнєцова В.В., зафіксовано факт розповсюдження (реалізації, продажу) контрафактного товару (копії картин), на яких без дозволу Гапчинської Є.Г. відтворено примірник твору її авторства під назвою «Мерлин Монро», «Хлебушек с салом», «Я вырасту и мы поженимся!», «Арбузик».

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними засобами доказування довів факт порушення відповідачем майнових прав Гапчинської Є.Г. шляхом вчинення дій, які визнаються порушенням її авторського права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно положень ст. 440 ЦК України, ч. З ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Статтею 445 ЦК України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Згідно ст. 1 Закону України Про авторське право і суміжні права» визначено, що контрафактний примірник твору - примірник твору, опублікований і (або) розповсюджений з порушенням авторського права і

(або) суміжних прав.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення.

У пункті 44 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2009 року № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» роз’яснено, що особа, яка розповсюджує об’єкти авторського права і (або) суміжних прав без дозволу суб’єкта такого права, несе відповідальність за порушення виключних прав на цей твір і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договорами з третіми особами.

Таким чином, доводи ФОП Кузнєцової В.В. про те, що вона не є виробником творів, а тому і не є належним відповідачем, не заслуговують на увагу.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог Гапчинської Є.Г.

Так, способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав визначені ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Згідно п. «г» ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суд

має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

У абзаці 4 п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 року № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» судам роз’яснено, що відповідач, який заперечує проти позову, зобов’язаний довести виконання вимог Закону України «Про авторське право і суміжні права» при використанні ним об’єкта авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Враховуючи зазначене, законність використання об’єкта авторського права зобов’язаний довести відповідач.

Однак, заперечуючи проти позову, відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що при використанні об’єкта авторського права ним не були порушені вимоги Закону України «Про авторське право і суміжні права».

У матеріалах справи містяться копії образотворчого твору Гапчинської Є.Г. «Мерлін Монро», «Хлібчик із салом», «Я виросту, і ми одружимося!», «Кавунчик»; копія офіційного каталогу автора; товарні чеки, видані в магазині «Сувеніри», які містять відбиток круглої печатки із зазначенням «м. Бориспіль, Київська область, Україна, ФОП Кузнєцова Вікторія Василівна, ідентифікаційний номер 2411215221», із зазначенням найменування товару магніти за ціною 17 грн. за 1 шт. та картинки з ціною 60 грн. за 1 шт.

Посилання ФОП Кузнєцової В.В. не незаконне проведення позивачем відеозйомки не заслуговує на увагу, оскільки вказана обставина не є предметом спору та не спростовує порушення відповідачем авторських прав Гапчинської Є.Г.

Крім того, відповідач не заперечує факту реалізації копій зазначених творів позивача.

Заперечуючи проти позову, відповідач також зазначає, що товарні чеки не підтверджують яку саме назву мають придбані картини чи магніти, а назви останніх не співпадають із заявленими позовними вимогами і мають назву українською мовою. Однак, зображення на картинах, автором яких є Гапчинська Є.Г., та зображення на картинах та магнітах, які реалізовані відповідачем, є ідентичними, що свідчить про порушення авторського права.

Доводи апелянта щодо відсутності у позивача виключного права на дозвіл або заборону використання твору іншими особами є безпідставними, оскільки таке право надане їй в силу вимог ст. 440 ЦК України та ч. З ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

На підставі наведеного вище колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив всі наявні у справі докази в їх сукупності, надав їм належну правову оцінку та дійшов правильного висновку про порушення авторських прав позивача, а тому підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.