Апеляційним судом Київської області скасовано рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області

У листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство «КБ»Надра» звернулося до суду з указаним позовом, в якому просить в рахунок погашення боргу за кредитним договором позивач просить суд звернути стягнення на земельну ділянку площею з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування  жилого будинку, шляхом продажу її ПАТ «КБ «Надра» з застосуванням процедури, передбаченої ст.38 Закону України «Про іпотеку», з укладенням від свого імені договору купівлі-продажу нерухомого майна із будь-якою особою-покупцем за ціною, визначеною на підставі оцінки предмета іпотеки суб’єктом оціночної діяльності, на умовах та в порядку, передбаченому ст.38 Закону України «Про іпотеку», з наданням ПАТ «КБ «Надра» всіх повноважень продавця предмету іпотеки.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що 16 липня 2008 року ВАТ КБ «Надра» уклав з Рудовським О.С. кредитний договір №352/П/27/2008-840. За цим договором ВАТ КБ «Надра» зобов’язався надати кредит у розмірі 82800 доларів США, а Рудовський О.С. зобов’язався щомісячно до 14 липня 2028 року повертати кредит по частинам та сплачувати відсотки за користування ним у розмірі 14,49% річних. У разі порушення умов цільового використання кредиту Рудовський О.С. зобов’язався сплачувати штраф у розмірі 25% від суми коштів, використаних не за цільовим призначенням. У випадку прострочення виконання зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій Рудовський О.С. зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення та у разі порушення виконання зобов’язань, передбачених кредитним договором, сплатити штраф у розмірі 10% від суми кредиту. Крім того, для забезпечення належного виконання грошових зобов’язань 16 липня 2008 року ВАТ КБ «Надра» уклав з Рудовським О.С. іпотечний договір, за яким відповідач передав в іпотеку ВАТ КБ «Надра» нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,0980 га з кадастровим номером 3220882601:01:010:0431, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування  жилого будинку, що розташовується в Київській області, Бориспільському районі, с. Гнідин, що стане власністю Рудовського О.С. в майбутньому після отримання ним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, який буде виданий на підставі договору купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. від 16 липня 2008 року. ВАТ КБ «Надра» виконав свої зобов’язання за кредитним договором та перерахував Рудовському О.С. грошові кошти у розмірі 82800 доларів США. Відповідач неналежним чином виконував грошові зобов’язання, тому у ПАТ «КБ «Надра» виникло право достроково вимагати повернення боргу за кредитним договором в повному обсязі, сплати відсотків, пені та штрафу у загальному розмірі 162900 доларів США 92 центи, що еквівалентно 1904933 гривень 10 копійок. Рудовський О.С. ухиляється від добровільного повернення грошових коштів.

04 лютого 2015 року суддею Чиркою С.С. оголошено рішення у цивільній справі за позовом Публічне акціонерне товариство «КБ»Надра» до Рудовського О.С. про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2015 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «КБ»Надра» про звернення стягнення на предмет іпотеки, - відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями суду представник позивача Публічного акціонерного товариства «КБ»Надра» звернувся до апеляційного суду Київської області з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповноту з'ясування обставин справи, а також на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позовну заяву ПАТ «КБ «Надра» задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 26 травня 2015 року апеляційну скаргу відхилено, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2015 року залишили без змін.

Не погоджуючись з даною ухвалою, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкова І.О. подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2015 року, скасовано ухвалу Апеляційного суду Київської області від 26 травня 2015 року та задоволено позовну заяву ПАТ «КБ «Надра» в повному обсязі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 28 жовтня 2015 року касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - Стрюкової Ірини Олександрівни задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 травня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 19 травня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ «КБ «Надра» задоволено частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2015 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до Рудовського О.С. про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено.

При цьому суд виходив з того, що 16 липня 2008 року ВАТ КБ «Надра» уклав з Рудовським О.С. кредитний договір №352/П/27/2008-840, за яким позивач зобов'язався надати кредит у розмірі 82800 доларів США, а Рудовський О.С. зобов'язався щомісячно до 14 липня 2028 року повертати кредит по частинам шляхом сплати щомісячного мінімального платежу у розмірі 1069 доларів США 76 центів, а також сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 14,49% річних. У випадку прострочення виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій Рудовський О.С. зобов'язався сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення та у разі порушення виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором, сплатити штраф у розмірі 10% від суми кредиту.

В той самий день для забезпечення належного виконання грошових зобов'язань ВАТ КБ «Надра» уклав з Рудовським О.С. іпотечний договір, за яким відповідач передав в іпотеку ВАТ КБ «Надра» нерухоме майно, а саме: земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, що стане власністю Рудовського О.С. в майбутньому після отримання ним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, який буде виданий на підставі договору купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. від 16 липня 2008 року.

ВАТ КБ «Надра» надав Рудовському О.С. кредит у розмірі 80000 доларів США (відповідно до п.1.5 кредитного договору від 16 липня 2008 року комісія за розрахунки за цим договором складає 3,5% відсотків від виданих коштів) що підтверджується заявою на видачу готівки №353 від 16 липня 2008 року.

Відповідно до копії статуту та копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ВАТ КБ «Надра» змінив своє найменування на ПАТ «КБ «Надра».

У відповідності до ч.2 ст.1050 та ч.1 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась та сплати процентів.

З розрахунку боргу за кредитним договором вбачається, що відповідач неналежним чином виконує грошові зобов'язання: своєчасно не повертає кредит та не сплачує відсотки за користування ним. Тому у ПАТ «КБ «Надра» виникло право достроково вимагати від Рудовського О.С. сплати боргу по поверненню кредиту у розмірі 81961 доларів США 91 центів, боргу по сплаті відсотків за користування ним у розмірі 63660 доларів США 42 центи та боргу по сплаті пені у розмірі 8998 доларів США 59 центів та штрафу за порушення умов кредитного договору у розмірі 8280 доларів США. Загальний розмір боргу за кредитним договором станом на 11 липня 2014 року становить 162900 доларів США 92 центи, що еквівалентно 1904933 гривень 10 копійок.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі ст.ст. 12, 33, 39, 40 вказаного Закону. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 зазначеного Закону початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Сприяючи стороні позивача у здійсненні їх процесуальних прав у відповідності до вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд апеляційної інстанції пропонував позивачу надати суду висновок про оцінку предмета іпотеки.

Разом з тим, в суді апеляційної інстанції представник позивача пояснив, що ПАТ КБ «Надра» наполягає на задоволенні позовних вимог в зазначений ним в позовній заяві спосіб і відмовляється надати висновок про оцінку предмета іпотеки.

Звертаючись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та зазначаючи загальний розмір заборгованості, ПАТ КБ «Надра» не зазначив початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеної відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку». Посилання позивача на початкову ціну, визначену в укладеному між сторонами договорі іпотеки, суперечить вимогам ст.ст. 39, 41 Закону України «Про іпотеку».

Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року (справа №6-61цс15).    

Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.          

   На підставі наведеного вище колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.