Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У червні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 25 961,97 доларів США.
Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що 26 березня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та Навроцьким М.В. було укладено кредитний договір, за умовами якого Банк зобов'язався надати кредит в розмірі 12 441,51 дол. США для придбання автомобіля, а Навроцький М.В. зобов'язався щомісячно до 26 березня 2012 року повертати кредит по частинам, сплачувати проценти за користування ним в розмірі 0,84% на місяць від суми залишку кредиту та комісію в розмірі 0.14% від суми виданого кредиту. У випадку неналежного виконання кредитного договору відповідач зобов'язався сплатити пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу. Кредит був наданий шляхом перерахування грошових коштів на рахунок автосалону, в якому було придбано автомобіль.
Позивач зазначав, що відповідач умов кредитного договору належним чином не виконує, у зв'язку з чим. станом на 28 травня 2015 року у нього виникла заборгованість, яка складається з: заборгованості за кредитом у сумі - 7 186,15 долари США, заборгованості по процентам за користування кредитом - 4 034,94 долари США, заборгованість по комісії за користування кредитом - 276,16 долари США та пеня у розмірі - 14 464,72 долари США.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2016 року закрито провадження у вказаній справі в частині стягнення боргу за кредитним договором в розмірі 11 046,30 доларів США, що складається з боргу по поверненню кредиту в розмірі 7 186,15 доларів США, боргу по сплаті процентів за користування ним в розмірі 2 550,23 доларів США, боргу по сплаті комісії в розмірі 276,16 доларів США та пені в розмірі 1 033,76 доларів США. з підстав передбачених п.2 ч.І. ст.205 ЦПК України, оскільки 20 листопада 2012 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області було ухвалено рішення, яке набрало законної сили, стосовно вказаних вимог. В іншій частині розгляд справи було продовжено.
11 лютого 2016 року суддею Борцем Є.О. оголошено рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Навроцького Миколи Володимировича про стягнення боргу за кредитним договором.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2016 року позов задоволено.
Стягнуто із Навроцького Миколи Володимировича на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» борг за кредитним договором в розмірі 226 136, 03 грн.
У задоволенні позову в частині вимоги про стягнення боргу в більшому розмірі відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим в цивільній справі рішенням суду ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до апеляційного суду Київської області з апеляційною скаргою, в якій просить рішення змінити в частині визначення стягнення суми заборгованості із гривні на долари США, посилаючись на його необґрунтованість в цій частині та порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В апеляційній скарзі Навроцький М.В. просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з»ясування обставин справи, порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 25 травня 2016 року апеляційну скаргу Навроцького М.В. - задоволено частково.
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задоволено частково.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення:
Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Навроцького Миколи Володимировича про стягнення боргу за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з Навроцького М.В. на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» проценти за користування кредитом в розмірі 1 484,71 доларів США (одна тисяча чотириста вісімдесят чотири доларів США і сімдесят один цент) та пеню в розмірі 37 310. 76 гривень (тридцять сім тисяч триста десят гривень сімдесят шість копійок).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнуто з Навроцького М.В. на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - 1567,06 грн. (одна тисяча п»ятсот шістдесят сім гривень нуль шість копійок) судових витрат.
При цьому суд виходив з того, що
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд. виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення в повній мірі не відповідає.
Так, судом встановлено, що 26 березня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» і Навроцьким М.В. було укладено кредитний договір, згідно якого позивач надав відповідачу кредитні кошти у вигляді не поновлюваної лінії у розмірі 12 441,51 доларів США, строком до 26 березня 2012 року зі сплатою за користування кредитом процентів, які становлять 0,84% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та комісію в розмірі 0,14 % від суми виданого кредиту з цільовим призначенням на придбання автомобіля (а.с. 7-10).
Відповідно умов договору повернення кредиту повинно здійснюватися щомісячно частками у розмірі 238,11 доларів США в термін з 20 по 25 число кожного місяця.
В забезпечення виконання зобов'язання Навроцьким М.В. було передано в заставу Банку автомобіль ГАЗ 2705-434, 2007 року випуску, реєстраційний номер АІ9338АХ.
Кредитні кошти у розмірі 12 441,51 доларів США були перераховані на рахунок автосалону ТОВ «Росавто», що було встановлено в рішенні Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2012 року та не заперечується сторонами (а.с. 82-84).
Також, було встановлено, що після ухвалення рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2012 року Навроцький М.В. продовжив ухилятись від виконання умов кредитного договору.
За змістом ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим. що станом на 28 травня 2015 року у Навроцького М.В. залишився борг по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1 484,71 доларів США та борг по сплаті пені в розмірі 13 430,96 доларів США.
З врахуванням вимог ч.3 ст.551 ЦК України судом було зменшено розмір пені, який підлягає стягненню до 7 186,15 доларів США.
Проте, колегія суддів не може погодитись з висновками суду в частині визначення розміру пені та стягнення процентів за користування кредитом у грошовій одиниці гривні із таких підстав.
Згідно із частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Із матеріалів справи вбачається, що заявлений позивачем до стягнення розмір пені становить 14 464,72 долара США, а розмір збитків, завданий неналежним виконанням Навроцьким М.В. своїх зобов'язань за кредитним договором (заборгованість по процентам за користування кредитом) становить 4 034,94 доларів США.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2016 року було закрито провадження у вказаній справі в частині стягнення боргу за кредитним договором в розмірі 11 046,30 доларів США, що складається з боргу по поверненню кредиту в розмірі 7 186,15 доларів США. боргу по сплаті процентів за користування ним в розмірі 2 550,23 доларів США, боргу по сплаті комісії в розмірі 276,16 доларів США та пені в розмірі 1 033.76 доларів США, з підстав передбачених п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України, оскільки 20 листопада 2012 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області було ухвалено рішення, яке набрало законної сили, стосовно вказаних вимог.
Вказана ухвала в установленому законом порядку набрала законної сили.
Отже, розгляду підлягають вимоги про стягнення пені у сумі 13 430,96 доларів США та процентів за користування кредитом у розмірі 1 484,71 доларів США.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Суд першої інстанції, дійшовши висновку про нарахування пені усупереч вимогам ч. 2 ст. 258 ЦК України, взяв до уваги розрахунок банку по пені у сумі 13 430,96 доларів США, який перевищує понад один рік.
У правовій позиції Верховного Суду України у справі№6-100 цс-14 від 3 вересня 2014 року зазначено, що за правилами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання не може перевищувати одного року.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого Банком станом на 30.04.2015 року загальна заборгованість із пені становить 7752.26 доларів США.
В межах річного строку в період з 30.04.2015 року по 28.05.2015 року розмір пені становить 5678,70 доларів США (13430,96- 7752,26=5678,70).
Частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.
Приймаючи до уваги, що розмір неустойки 5678,70 доларів США значно перевищує розмір збитків, які складаються із процентів за користування кредитом 1 484,71 доларів США, то з врахуванням вимог ст..ст.258 ч.2, 550, 551 Цивільного кодексу України колегія суддів зменшує розмір пені із 5678.70 доларів США до 1 484,71 доларів США.
Таким чином, із Навроцького М.В. на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах річного строку позовної давності за період з травня 2014 року по 28 травня 2015 року у сумі 1 484,71 доларів США. що станом на день ухвалення рішення (1 долар США = 25.13грн. згідно курсу НБУ на 25.05.2016 року) еквівалентно 37 310. 76 гривень.
Крім цього, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач заявляв позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів в іноземній валюті - доларах США, яка була видана позивачу за кредитним договором, та припустився помилки, зазначивши в резолютивній частині рішення про стягнення суми боргу по процентах за користування кредитом у гривнях.
Відповідно до ч. 2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України (далі НБУ). Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету.
Статті 47 та 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Указані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії. Порядок надання дозволу НБУ на банківські операції та генеральних ліцензій встановлюється також Положенням про порядок видачі банками банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженим постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 року № 2785, у п. 5. З якого зазначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, що перераховані в цьому Положенні, є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМУ.
Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банк як фінансова установа, отримавши у установленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.
Відповідно до роз'яснень викладених в п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" - у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті. що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.
З врахуванням вказаних вимог закону та прохальної частини позову із Навроцького М.В. на користь Банку необхідно стягнути заборгованість із процентів за користування кредитом у розмірі 1 484,71 доларів США, а не у гривнях.
Відповідно до ст..309 ЦПК України, так як суд неповно з»ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення, яким позов задовольнити частково.
Стягнути з Навроцького Миколи Володимировича на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» проценти за користування кредитом в розмірі 1 484,71 доларів США (одна тисяча чотириста вісімдесят чотири доларів США і сімдесят один цент) та пеню в розмірі 37 310, 76 гривень (тридцять сім тисяч триста десят гривень сімдесят шість копійок).
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Доводи апеляційної скарги Навроцького М.В. про те, що судом першої інстанції не було з'ясовано коли саме та за яку суму було реалізовано предмет застави, а саме автомобіль ГАЗ 2705-434, 2007 року випуску, реєстраційний номер АІ9338АХ є необгрунтованими.
Встановлено, що згідно з виконавчим написом нотаріуса від 02 червня 2010 року було звернуто стягнення на автомобіль ГАЗ 2705-434, 2007 року випуску, реєстраційний номер АІ9338АХ, що був предметом застави. Грошові кошти в розмірі 1 725,35 доларів США, отримані від його реалізації, були перераховані в рахунок погашення боргу по сплаті процентів за користування кредитом, що підтверджується випискою з рахунку та листом ПАТ КБ «ПриватБанк».
Інші доводи апеляційної скарги Навроцького М.В. на неповне з»ясування обставин справи, порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права підлягають відхиленню і не дають достатніх правових підстав для висновку про повне виконання Навроцьким М.В. за кредитним договором своїх зобов»язань перед ПАТ КБ «ПриватБанк».
Доводи апеляційної скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» про наявність у справі доказів про стягнення із Навроцького М.В. заборгованості в розмірі 14 915,67 доларів США підлягають відхиленню, оскільки в частині вимог про стягнення пені апеляційним судом з врахуванням вимог ч.З ст.551 ЦК України зменшено розмір пені із 5678,70 доларів США до 1 484.71 доларів США. Крім пені до складових заборгованості входять проценти за користування кредитом в розмірі 1484,71 доларів США.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з врахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, підлягає стягненню з Навроцького М.В. на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір сплачений за подання позовної заяви у сумі 746,22 грн. та апеляційної скарги у сумі 820,84 грн., а всього 1567,06 грн. грн.
_03_03.png)
