Відпускний акорд

ВСС дав поради щодо арешту майна та розшукових дій. Проблема «завідомо неправосудних рішень» лишилася на потім

В„–24 (1270) 11.06—17.06.2016

АНТОН КРИВЕНКО

Пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ прийняв кілька постанов, затвердив низку проектів у першому читанні та розглянув інші питання, необхідні для забезпечення єдності судової практики. Однак проект постанови щодо застосування ст.375 Кримінального кодексу до порядку денного засідання не потрапив. Не виключено, що питання так і зависне на стадії «узгодження позицій» і вивчатиметься вже новоствореним Верховним Судом.

Захист власності

Зокрема, пленум ВСС у цілому схвалив постанову «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна». Доповідач — суддя, секретар пленуму ВСС Дмитро Луспеник наголосив, що питання, пов’язані з розглядом справ про звільнення майна з-під арешту, мають особливе значення. Адже право власності є абсолютним правом, якого ніхто не може бути позбавлений, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України.

Отже, правильне вирішення справ цієї категорії має важливе значення для судової практики та забезпечення дотримання ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і

основоположних свобод.

Крім того, законник звернув увагу, що постанова Пленуму ВС була прийнята ще у 1976 році (відтоді вносилися лише кілька змін). І, звичайно, вона вже застаріла: в 1996-му було прийнято Конституцію, а з 1 січня 2004 року набрав чинності новий Цивільний кодекс, який розширив конституційні положення про захист права власності. Також утратив чинність закон «Про власність», а 4 листопада 2010-го в новій редакції прийнято закон «Про виконавче провадження», до якого постійно вносяться зміни. Недавно вступив у силу новий Кримінальний процесуальний кодекс.

За словами Д.Луспеника, зроблені в постанові висновки базуються лише на судовій практиці. Зокрема, в роз’ясненнях розмежовано способи судового захисту, а саме: хто і за яких умов має право на звернення з позовом про зняття арешту з майна в позовному провадженні, а хто має право лише на оскарження дій державного виконавця чи іншої особи (слідчого) при накладенні арешту на майно.

Приділено увагу спірним питанням, пов’язаним із застосуванням норм Сімейного та Цивільного кодексів щодо належності майна на праві спільної сумісної власності членів сім’ї та подружжя, яке виключається з опису. Розтлумачено різницю між арештом та описом майна й інші спірні питання.

Також унесено зміни і доповнення до постанови пленуму ВСС «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 7.02.2014 №6. Як зазначалося на засіданні, це зумовлено перетвореннями, що відбулися в законодавстві, й питаннями, які виникли в судовій практиці, а також забезпеченням правильного й однакового

застосування судами норм права.

Узагальнена практика

На засіданні було затверджено низку узагальнень, які будуть направлені до апеляційних судів. Вони стосуються питань, пов’язаних із слідчими (розшуковими) діями.

Як повідомив суддя, заступник голови ВСС Станіслав Кравченко, у відповідному документі звертається увага на розгляд клопотань про допит слідчим суддею під час досудового розслідування свідка, потерпілого, до яких застосовано заходи забезпечення безпеки. Розглянуто підстави для повернення клопотань про допит свідка, потерпілого в порядку ст.225 КПК, а також про примусове проведення медичної експертизи.

Йдеться і про визначення кола осіб, які можуть підлягати одночасному допиту в порядку ст.225 КПК, а також практику задоволення клопотань про призначення стаціонарної психіатричної експертизи у випадку, якщо не проводилась амбулаторна психіатрична експертиза тощо.

Суддя ВСС Михайло Вільгушинський поінформував про узагальнення практики розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів проти життя і здоров’я особи. Тут ідеться про розмежування об’єктивних ознак складів таких злочинів: умисне вбивство та умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, та умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, і вбивство з необережності. Також приділено увагу встановленню змісту кваліфікуючих ознак окремих злочинів проти життя і здоров’я тощо.

Крім того, на виконання п.2 ч.2 ст.36 закону «Про судоустрій і статус суддів» та з метою забезпечення однакового застосування норм

права під час слухання окремих категорій справ пленум затвердив правові позиції ВСС, висловлені судовими палатами з розгляду цивільних і кримінальних справ при розгляді конкретних категорій справ у 2015 році, з посиланням на ці рішення.

Кінцевий етап — виконання рішень

Пленум ВСС також розглянув 3 проекти постанов у першому читанні.

Представляючи проект «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов’язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах», суддя, вчений секретар НКР ВСС Олег Ткачук звернув увагу, що в лютому 2014-го вже приймалася постанова №6, в якій пленум роз’яснив спірні питання стосовно контролю за виконанням судових рішень органами державної виконавчої служби. Водночас відповідні процесуальні питання комплексно ще ніким не роз’яснювались, а виконання судових рішень — підсумковий етап у процесі реалізації захисту цивільних прав.

Як розповів законник, у запропонованому проекті роз’яснено процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень. Зокрема, порядок звернення їх до виконання та особливості негайного виконання, спірні питання оформлення виконавчого листа, виправлення помилок у ньому та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Також приділяється увага питанню звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб кошти, розміщені на рахунках цих осіб у банках та інших фінустановах, спірному питанню щодо тимчасового обмеження боржника — фізособи або керівника боржника — юрособи у праві виїзду за межі України тощо.

Крім того, в першому читанні підтримано

проекти постанов «Про застосування судами Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей під час розгляду цивільних справ» та «Про практику здійснення судами кримінального провадження щодо неповнолітніх».

В очікуванні наступника?

На засіданні також обговорювались інші теми: було заслухано звіт про роботу пленуму ВСС у 2011—2016 роках та переобрано секретаря пленуму (див. стор. 3. — Прим. ред.).

Утім, у порядку денному не виявилося проекту постанови стосовно винесення завідомо неправосудних рішень, прийнятого в першому читанні ще 25 вересня минулого року. Нагадаємо: документ перебуває на стадії обговорення в робочій групі (докладніше про це «ЗіБ» писав у №22/2016).

Раніше тривалу роботу над проектом у ВСС пояснювали відсутністю єдності щодо ключових питань. Тепер, після судової реформи, можна припустити, що акт узагалі покладуть у довгу шухляду. Очевидно, для законників нині актуальні дещо інші питання, наприклад, що робити після відпусток: залишати професію чи позмагатися у знаннях із Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Якщо обрати другий шлях, то «недержавницькі» позиції у постанові щодо ст.375 КК викличуть лише зайві докори, насамперед з боку ради доброчесності.

Тож, швидше за все, визначатися з неправосудністю доведеться вже новому Верховному Суду. Причому опонувати законникам у цьому питанні буде вже не Генеральна прокуратура, а Державне бюро розслідувань, що перебере на себе функцію слідства від прокуратури.