Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
В квітні 2014 року Гуль Маджід та Ігнатенко Є.В. звернулись до суду з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди та обґрунтовують його тим, що 23 квітня 2009 року на території Пакистану вони зареєстрували шлюб. 13 січня 2011 року Гуль Маджід прилетів в Україну для того, щоб відвідати свою дружину Ігнатенко Є.В. Однак посадові особи ОКПП «Київ» відмовили йому у перетинанні державного кордону України. В період часу з 13 січня 2011 року до 18 січня 2011 року він утримувався в залі очікування терміналу «Б» державного міжнародного аеропорту «Бориспіль». 18 січня 2011 року посадові особи ОКПП «Київ» проставили в його паспорті штамп про заборону в’їзду в Україну на 1 рік. Після цього він відлетів до Пакистану. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 жовтня 2011 року та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2012 року дії посадових осіб ОКПП «Київ» визнані протиправними. У зв’язку з цими діями позивачі зазнали витрати на придбання авіаквитків в розмірі 10678 гривень 45 копійок, витрати на оплату правової допомоги, пов’язаної з пред’явленням адміністративного позову, в розмірі 3840 гривень, витрати, пов’язані з перекладом документів, в розмірі 929 гривень та витрати на пересилання довідки в розмірі 569 гривень. Розмір матеріальної шкоди становить 16016 гривень 45 копійок. Крім того, позивачі зазнали душевні переживання. У такий спосіб їм була заподіяна моральна шкода в розмірі 80000 гривень. З метою відновлення порушеного права вони просять суд стягнути з ОКПП «Київ» матеріальну шкоду в розмірі 16016 гривень 45 копійок та моральну шкоду в розмірі 80000 гривень.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2015 року позов Гуля Маджіда та Ігнатенко Євгенії Василівни до військової частини №1492, Бориспільського управління Державної казначейської служби України Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору – Адміністрація Державної прикордонної служби України, про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з держави на користь Гуля Маджіда матеріальну шкоду в розмірі 10678 гривень 44 копійок та моральну шкоду в розмірі 5000 гривень шляхом списання Бориспільським управлінням Державної казначейської служби України Київської області цих грошових коштів з Державного бюджету України.
Стягнуто з держави на користь Ігнатенко Євгенії Василівни моральну шкоду в розмірі 2000 гривень шляхом списання Бориспільським управлінням Державної казначейської служби України Київської області цих грошових коштів з Державного бюджету України.
У задоволенні позову в частині інших вимог відмовлено.
Стягнуто з держави на користь Ігнатенко Євгенії Василівни витрати, пов’язані з перекладом документів, в розмірі 14 гривень 12 копійок та витрати на оплату судового збору в розмірі 2 гривень 53 копійок шляхом списання Бориспільським управлінням Державної казначейської служби України Київської області цих грошових коштів з Державного бюджету України.
Додатковим рішенням Бориспільського міськрайрнного суду Київської області від 18 травня 2015 року вирішено питання про розподіл витрат на правову допомогу.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 25 серпня 2015 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2015 року залишено без змін.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 20 квітня 2016 року додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2015 року залишено без змін.
Не погоджуючись з таким рішенням Гуль Маджід та Ігнатенко Є.В. подали касаційну скаргу в якій просять судові рішення першої та апеляційної інстанції скасувати та напрвити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправельне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процессуального права.
У касаційній скарзі військова частина № 1492 просила судові рішення першої та апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 червня 2016 року касаційну скаргу Гуль Маджіда та Ігнатенко Є.В. на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 25 серпня 2015 року задоволено частково, касаційну скаргу військової частини № 1492 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2015 року, додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 25 серпня 2015 року задоволено частково.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2015 року, додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2015 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 25 серпня 2015 року та від 20 квітня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому ухвалюючи таке рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції в порушення ст.ст. 212-215 ЦК України, належним чином не встановив в повному обсязі фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для її розгляду, не надав належної оцінки наданим сторонами доказам у їх сукупності, зокрема, не перевірив чи підлягає відшкодуванню позивачам шкода, відповідно до положень ст. 1174 ЦК України, з огляду на наявність рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 13 січня 2011 року (а.с. 102-103, т. 1), даних про оскарження або скасування якого матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції також не з'ясував чи було пов'язане перебування позивача Гуль Маджіда в приміщенні залу очікування терміналу «Б» державного міжнародного аеропорту «Бориспіль» у період з 13 січня 2011 року до 18 січня 2011 року з очікуванням рейсу для повернення до держави з якої він прибув, або до держави, яка видала йому паспортний документ (Пакистан), чи з інших підстав.
Суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в рішенні не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.
За вказаних обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині стягнення матеріальної шкоди підлягають скасуванню.
Оскільки позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від наявності вини відповідача, то в цій частині судові рішення судів попередніх інстанцій також підлягають скасуванню.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду, якою вказане рішення залишено без змін, підлягають скасуванню, то скасуванню підлягає і додаткове рішення суду першої інстанції, яким було вирішено питання про розподіл судових витрат та витрат на правову допомогу та ухвала апеляційного суду, якою згадане додаткове рішення залишене без змін.
За таких обставин судові рішення першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
_03_03.png)
