Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 22 червня 2016 розглянув справу № 6-2946цс15 про визнання права власності на майно в порядку спадкування.
При розгляді була сформована наступна правова позиція.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які живі на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця та народжені після відкриття спадщини (частина перша статті 1222 Цивільного кодексу ).Відповідно до частини другої статті тисячі двісті двадцять три ГК в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. відповідно до статті +1245 ГК частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом. З огляду на викладене та проаналізувавши положення статей 1222, 1223, +1245 ГК, в переглядається справі був зроблений висновок про те, що 1/2 частина будинку, яку спадкодавець заповідав брату позивача, який помер до відкриття спадщини, слід вважати не охопленої заповітом, а тому право на спадкування цієї частки майна отримують спадкоємці за законом (статті тисяча двісті шістьдесят одна - 1265 ЦК). Таким чином, право на спадкування за законом 1/2 частини будинку, б поза заповітом, має син спадкодавця, а оскільки інший син спадкодавця на момент відкриття спадщини помер, то його діти успадковують порівну ту частину спадщини, яка належала б за законом їхнім батькові, якби він був живий на момент відкриття спадщини (право подання).