Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі про припинення права на частку в житловому будинку з надвірними будівлями

У жовтні 2014 року Саврій О.О. звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить припинити право на частку в житловому будинку з надвірними будівлями.

Свої вимоги Саврій О.О. обґрунтував тим, що сторони є співвласниками житлового будинку з надвірними будівлями. Саврій О.О. належить 2/3 частки, а Шум О.О. 1/3 частка в цьому об'єкті нерухомого майна. Посилаючись на те, що спільне володіння і користування будинком є неможливим, позивач просила припинити право власності Шум О.О. на 1/3 частку в житловому будинку з надвірними будівлями та стягнути на користь відповідача вартість цієї частки в розмірі 81 686 грн.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2015 року у задоволенні позову Саврій О.О. до Шум О.О. про припинення права на частку в житловому будинку з надвірними будівлями, - відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 08 вересня 2015 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області   від 15 травня 2015 року залишено без змін.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями суду позивач Саврій О.О. звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із ухваленням нового рішення у справі про задоволення позову.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 червня 2016 року касаційну скаргу Саврій Олени Олександрівни відхилено, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 08 вересня 2015 року залишено без змін.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, ухвалюючи оскаржувані у справі судові рішення, суди з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 316 ЦПК України, правильно визначилися з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необгрунтованими і правильність вищезазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального та процесуального права.