Дисциплінарна відповідальність за новим законом про державну службу

Варто зазначити, що до набуття чинності Законом № 889 питання дисциплінарної відповідальності державних службовців регулювалися загальними нормами законодавства про працю України. Особливостями дисциплінарної відповідальності державних службовців відповідно до ч. 2 ст. 14 попереднього Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII було лише те, що до державних службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, могли застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:

•попередження про неповну службову відповідність;
•затримка до одного року в присвоєнні чергового рангу або в призначенні на вищу посаду.

ПІДСТАВИ НАСТАННЯ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ДЕРЖСЛУЖБОВЦІВ

Дисциплінарна відповідальність — це один із видів юридичної відповідальності. Вона полягає в обов’язку особи, що вчинила порушення дисципліни, давати звіт за свої протиправні винні дії та понести дисциплінарні стягнення, передбачені законодавством. А тому, як і будь-яка інша юридична відповідальність, дисциплінарна відповідальність має примусовий характер. Тобто стосовно особи, що вчинила дисциплінарний проступок, можуть бути застосовані заходи примусового впливу, примусова санкція, що матиме для цієї особи певні негативні наслідки.

Статтею 64 Закону № 889 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також за порушення правил етичної поведінки та інші порушення службової дисципліни державний службовець притягується до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть установлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності. Так, ч. 1 ст. 65 Закону № 889 передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Крім того, дисциплінарне стягнення не може бути застосоване під час відсутності державного службовця на службі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО НАКЛАДЕННЯ ДИСЦИПЛІНАРНОГО СТЯГНЕННЯ

Відповідно до ст. 75 Закону № 889 перед накладенням дисциплінарного стягнення суб’єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмова державного службовця надати пояснення з приводу порушення ним службової дисципліни оформляється відповідним актом. Такий акт має складатися в довільній формі. Проте факт відмови надати зазначене пояснення має бути підтвердженим не менше як двома іншими державними службовцями.
Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Перед прийняттям рішення про накладення дисциплінарного стягнення на державного службовця відповідно до ст. 76 Закону № 889 він має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи та за результатами ознайомлення вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Дисциплінарне стягнення, на відміну від заохочення, до трудової книжки не заноситься.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження (якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку), відповідно до ст. 77 Закону № 889 приймає суб’єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі.Рішення оформляється відповідним наказом чи розпорядженням суб’єкта призначення. У рішенні зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення або вказується про відсутність дисциплінарного проступку та закриття дисциплінарного провадження.

У разі виявлення за результатами розгляду ознак злочину чи адміністративного правопорушення суб’єкт призначення зобов’язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов’язковими лише для розгляду суб’єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Автор: Микола Бойко, доцент Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, адвокат

Повний текс статті —  читайте у газеті «Кадри і зарплата» № 13, 2016