Ухвала Вищого адміністративного суду України у справі про визнання бездіяльності протиправною

У вересні 2014 року Левітас О.В. звернувся до суду з адміністративним позовом до державного інспектора Відділу митного оформлення № 4 митного поста “Бориспіль-аеропорт” Київської митниці Міністерства доходів і зборів України Жили В.М. , в якому просив визнати протиправною бездіяльність державного інспектора Відділу митного оформлення № 4 митного поста “Бориспіль-аеропорт” Київської митниці Міндоходів Жили В.М., яка полягає у не роз’ясненні йому права на укладення мирової угоди, передбаченого статтею 521 Митного кодексу України під час складання протоколу про порушення митних правил від 14 серпня 2014 року №0464/125120104/14.

В обґрунтування вимог про визнання бездіяльності протиправною позивач зазначив 14 серпня 2014 року о 10 год. 15 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного залу «Відліт» терміналу «В» ДП МА «Бориспіль», відлітаючи з України до Російської Федерації, м. Москва, літаком а/к «Аерофлот», рейсом №1805, він обрав «зелений коридор». Після перетину «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», позивачу було поставлено запитання щодо наявності готівки, на що він відповів, що має при собі 15 000 доларів США. Після цього його було запрошено до службового приміщення митниці залу «Відліт» терміналу «В» ДП МА «Бориспіль», де ним була видана готівка в розмірі 15 100 доларів США. Вся готівка знаходилась у кишені барсетки та переміщувалась без ознак приховування. З виявленої суми позивачу було пропущено 13 300 доларів США (еквівалент 10 000 згідно курсу НБУ станом на 14 серпня 2014 року). За протоколом про порушення митних правил затримано 1 800 доларів США та складено протокол порушення митних правил. У той же час, позивач вказує, що після отримання копії протоколу та консультації з юристом він був повідомлений про те, що мав правову можливість укладення мирової угоди з митним органом відповідно до ст. 521 Митного кодексу України, тобто компромісу у справі, проте під час спілкування з працівниками митниці, йому взагалі не роз’яснено такого права. Тому, позивач вважає, протиправними дії відповідача та просить визнати протиправною бездіяльність інспектора митниці, яка полягає у не роз’ясненні права на укладення мирової угоди.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від  01.10.2014 року, в  задоволенні позову Левітаса О.В. про визнаня протиправною бездіяльність інспектора митниці, яка полягає у не роз’ясненні права на укладення мирової угоди, - відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року, постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 1 жовтня 2014 року, залишено без змін.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями суду Левітас О.В. звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2016 року касаційну скаргу Квітіна Р.В. - представника Левітаса О.В. залишено без задоволення, а оскаржувані постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року у справі за позовом Левітаса О.В. до державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста “Бориспіль-аеропорт” Київської митниці Міністерства доходів і зборів України Жили Віти Миколаївни про визнання бездіяльності протиправною - без зміни.

 При цьому суд виходив з того, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову та апеляційний суд, залишаючи таке рішення без зміни, виходили з того, що на момент складання протоколу про порушення митних правил № 0464/125120104/14 відповідачем було дотримано норми митного законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з наведеними висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 521 Митного кодексу України за відсутності в діях особи, яка вчинила порушення митних правил, ознак кримінального правопорушення провадження у справі про це правопорушення може бути припинено шляхом компромісу. Компроміс полягає в укладенні мирової угоди між зазначеною особою та органом доходів і зборів, посадова особа якого здійснює провадження у справі.

У відповідності до положень частини п’ятої статті 494 Митного кодексу України у разі складення протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, роз'яснюються її права, передбачені статтею 498 Митного кодексу України та повідомляється про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відповідна відмітка, яка підписується цією особою.

Судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається, що під час складання протоколу про порушення митних правил службовою особою митного поста громадянину США Лівітасу О.В. було роз'яснено право на укладання мирової угоди та перекладено головним державним інспектором Київської митниці Міндоходів Бариновим О.В. з української на російську мову.

В графі протоколу про порушення митних правил, де роз'яснюються права особи, що притягується до відповідальності, громадянин США Левітас О.В. зазначив, що ознайомлений з правами та, в тому числі, з передбаченим частиною п’ятою статті 494 Митного кодексу України, правом на припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу.

Відповідно до частини четвертої статті 521 Митного кодексу України особа, яка вчинила порушення митних правил, звертається до керівника органу доходів і зборів із заявою довільної форми з проханням про припинення справи про це порушення митних правил шляхом компромісу. Факт подання такої заяви фіксується у порядку, визначеному частинами третьою і четвертою статті 264 цього Кодексу. У разі відсутності законних підстав для припинення справи про порушення митних правил шляхом компромісу орган доходів і зборів протягом одного робочого дня, наступного за днем подання заяви, надає заявнику вмотивовану відповідь про причини незастосування процедури компромісу.

Так, 04 вересня 2014 року до Київської митниці Міндоходів надійшла заява представника позивача про досягнення компромісу у справі про порушення митних правил № 0464/125120104/14.

У відповідь на заяву 05 вересня 2014 року Київською митницею Міндоходів було направлено відповідь з роз'ясненням, що на момент отримання заяви справа про порушення митних правил від 14 серпня 2014 року № 0464/125120104/14 була направлена для розгляду до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів допущення відповідачем бездіяльності під час складання протоколу про порушення митних правил, а відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, доведено відсутність бездіяльності.

Таким чином, позовні вимоги Левітаса О.В. є необгрунтованими.

З урахуванням викладеного, рішення судами попередніх інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Наведені в касаційній скарзі підстави для їх скасування безпідставні та не ґрунтуються на законодавчих нормах.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.