ЄСПЛ ВИНІС ПЕРШІ РІШЕННЯ У СПРАВАХ ЩОДО ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ У ЗВ’ЯЗКУ З ПОДІЯМИ НА ДОНБАСІ

 На сайті Європейського суду з прав людини опубліковано перші рішення у справах, пов’язаних з подіями в Донецькій та Луганській областях. Про це повідомляє прес-служба Міністерства юстиції України.

Зокрема, у рішенні «Половинко та інші проти України і Росії», яке стосується заяв «Половинко проти України і Росії» (заява № 52061/14), «Осейко проти України і Росії» (заява № 52494/14), «Букало проти України і Росії» (заява № 63713/14), «Кобренюк проти України і Росії» (заява № 25354/15), ЄСПЛ прийняв рішення про вилучення цих заяв з реєстру справ. Вказані заяви стосувались скарг заявників про захоплення їхніх родичів у полон незаконними військовими формуваннями у 2014 році.

Приймаючи рішення про вилучення заяв з реєстру справ, ЄСПЛ прямо спирався на клопотання заявників, висловлене у листі їхнього представника, щодо їхнього небажання підтримувати відповідні заяви та припинення провадження у справі.

Крім того, ЄСПЛ було прийнято рішення «Лісний та інші проти України і Росії» стосовно заяв «Лісний проти України і Росії» (заява № 5355/15), «Півень проти України і Росії» (заява № 44913/15), «Анохін проти України і Росії» (заява № 50853/15).

У цих заявах заявники скаржились на порушення статей 2, 6, 8 § 1, 10 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з огляду на неможливість держави гарантувати їхні права за вказаними статтями Конвенції. Також заявники скаржились за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції стосовно знищення їхнього майна під час обстрілів у 2014 році.

Розглянувши вказані заяви, ЄСПЛ відхилив вимоги заявників як очевидно необґрунтовані.

Європейський суд зазначив, зокрема, що заявники, які були представлені адвокатами, не надали доказів для підтвердження будь-якого юридичного зв’язку із нібито зруйнованим майном, крім копій паспорту та фотографій зруйнованих будинків, а також, в одному випадку, доповідей ОБСЄ стосовно ситуації на сході України та роздруківок з Інтернету стосовно того ж предмету.

Зауважимо, що в Українській Гельсінській спілці з прав людини консультували, яким чином особам звернутися з питаннями захисту права власності та права на повагу до житла, порушених під час подій в зоні АТО, до Європейського суду з прав людини.

Зокрема, зверталася увага на те, що при підготовці заяви до ЄСПЛ особливу увагу слід приділити встановленню фактів, доказам та доказуванню, а саме: необхідно довести, що на момент оскаржуваних подій особа володіла певною нерухомістю (квартирою, будинком тощо. Прямими доказами цього факту вважаються копії оригіналів угод про купівлю-продаж нерухомості та свідоцтва про державну реєстрацію нерухомості. Однак за їх відсутності іншими непрямими доказами можуть бути дозвіл на будівництво, довідки з БТІ, органів РАГС, підтвердження органів місцевої влади про наявність нерухомості, документи на землю, витяги з земельних чи податкових реєстрів, документи, видані місцевими адміністраціями, плани, техпаспорт на будинок чи квартиру, рішення про виділення землі, фотографії нерухомості, в тому числі її пошкоджень, квитанції про оплату комунальних послуг, поштові сповіщення про доставку пошти, покази свідків, колишніх сусідів та «будь-які інші відповідні докази».

Також в заяві необхідно якомога детальніше описати, що саме та від чиїх рук спричинило пошкодження чи руйнування нерухомості, описати характер пошкоджень.

Крім максимально детальних описань та пояснень, іншими доказами можуть бути: фотографії (відео) нерухомості до і після оскаржуваних подій, фотографії (відео) інтер’єру нерухомості (майна, що знаходилося в ній) до і після оскаржуваних подій, детальна фото- та/або відеофіксація окремих предметів інтер’єру чи того, що від них залишилось, детальні свідчення ваших сусідів, родичів, друзів тощо. За наявності будь-яких чеків (квитанцій, фактур) на пошкоджене чи знищене майно, яке знаходилося в нерухомості, їхні копії треба надати до Суду разом із заявою. За наявності будь-якої експертної оцінки пошкоджень нерухомості чи майна її слід також надати до Суду разом із заявою.