Загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сучасній Україні

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Як скористатися цим правом та які гарантії передбачає надання соціального захисту?

Право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом гарантуєтьсязагальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян і підприємств, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Базовим нормативно-правовим актом, яким визначено принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян в Україні, є Закон України «Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі — Основи законодавства України).

У статті 1 Основ законодавства України зазначено, що загальнообов’язкове державне соціальне страхування — це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Законодавство України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування складається із Основ законодавства України та прийнятих відповідно нього законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування.

До законів України, що регулюють відносини у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування, належить Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV, нова редакція якого набула чинності 1 січня 2015 року. Зазначений Закон України визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров’я.

Автор — Микола Постернак, експерт із питань соціального страхування

Докладніше — у журналі «Довідник кадровика», спецвипуск 3’2016