Верховний Суд України поповнив базу правових позицій щодо нерозгляду заяви судді про відставку

Наявність у провадженні ВРЮ скарг на суддю не може бути причиною нерозгляду його заяви про відставку.

Верховний Суд України

Іменем України

Постанова

12 квітня 2016 року м.Київ №800/383/15

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого — Маринченка В.Л.,

суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В.,  Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Особи 1 до Вищої ради юстиції про визнання незаконною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2015 року Особа 1 у порядку ст.171¹ Кодексу адміністративного судочинства подав до Вищого адміністративного суду позов, у якому просив визнати протиправною бездіяльність ВРЮ, яка полягає в ухиленні від розгляду в установлені законом строки заяви Особи 1 про звільнення з посади судді у зв’язку з поданням заяви про відставку, а

також зобов’язати відповідача розглянути на найближчому засіданні зазначену заяву та прийняти рішення про внесення відповідного подання до Верховної Ради.

Вищий адміністративний суд установив, що Особа 1 (Інформація 1) з грудня 1988 до липня 2001 року працював державним арбітром, арбітром, суддею Господарського суду Донецької області, а із серпня 2001 до березня 2009 — суддею Донецького апеляційного господарського суду. Із 17.03.2009 працює на посаді судді ВГС.

17.03.2015 Особа 1 подав заяву про відставку, яка надійшла до ВРЮ 1 квітня 2015 року. Листом від 23.09.2015 №5658/09-15 ВРЮ повідомила позивачу, що 23.07.2015 секція ВРЮ вирішила відкласти розгляд його заяви у зв’язку з наявністю численних скарг щодо його роботи суддею ВГС.

Постановою від 16.11.2015 ВАС позов задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність ВРЮ щодо нерозгляду по суті в установлений законом строк заяви Особи 1 про звільнення з посади судді у відставку, зобов’язав ВРЮ невідкладно розглянути заяву Особи 1 про звільнення з посади судді у відставку в порядку ч.3 ст.120 закону «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010 №2453-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). У задоволенні решти позову відмовив.

Не погодившись із таким рішенням суду, Вища рада юстиції подала заяву про його перегляд Верховним Судом, у якій, посилаючись на порушення ВАС норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його постанову від 16.11.2015 та прийняти нову — про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши представників позивача й відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Частиною 2 ст.19 Конституції встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 111 закону №2453-VI визначено, що суддя суду загальної юрисдикції може бути звільнений з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, визначених ч.5 ст.126 Конституції, за поданням ВРЮ.

Відповідно до п.9 ч.5 ст.126 Конституції суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі подання суддею заяви про відставку.

Згідно із ч.1 ст.120 закону №2453-VI суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менш як 20 років, що визначається відповідно до ст.135 цього закону, має право подати заяву про відставку.

Заява про відставку подається суддею безпосередньо до ВРЮ, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади (ч.3 ст.135 закону №2453-VI).

Пунктом 53 регламенту ВРЮ, затвердженого рішенням цього органу від 30.07.2015 на виконання ст.3 закону «Про Вищу раду юстиції» від 15.01.98 №22/98-ВР, передбачено:

якщо на момент розгляду питання про звільнення судді Вищою радою юстиції внесене подання про звільнення судді з інших підстав, розгляд питання по суті зупиняється до прийняття рішення за внесеним поданням.

Згідно із закріпленим у п.57 цього регламенту правилом, якщо на момент розгляду питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності суддя звільнений з посади або його повноваження припинені, ВРЮ припиняє дисциплінарне провадження (дисциплінарну справу).

На підставі аналізу наведених норм права колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС дійшла висновку, що наявність у провадженні Вищої ради юстиції скарг, за результатами розгляду яких цей орган не вніс подання про звільнення судді з інших підстав, не може бути причиною нерозгляду його заяви про відставку в установленому законом порядку.

Таким чином, ВРЮ, не розглядаючи із червня 2015 року — після формування її складу та прийняття членами присяги — заяву судді Особи 1 про відставку від 17.03.2015, допустила протиправну бездіяльність. Отже, постанова ВАС від 16.11.2015 грунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, тому в задоволенні заяви ВРЮ слід відмовити.

Керуючись стст.241, 242, 244 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви ВРЮ відмовити.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.3 ч.1 ст.237 КАС