Апеляційним судом Київської області скасовано рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області

У червні 2014 року ПАТ «Родовід Банк» звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що за умовами кредитного договору від 20 червня 2008 року, укладеного  між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», та ОСОБА_4, останньому було відкрито невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 16 086,96 доларів США, зі строком погашення до 19 червня 2015 року. У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між цими сторонами було укладено договір застави транспортного засобу.

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 року позичальник ОСОБА_4 помер. З відповіді Бориспільської міської державної нотаріальної контори від 30 листопада 2010 року вбачається, що після смерті боржника спадщину прийняли відповідачі, яким було видано свідоцтва про право власності на 1/2 частину автомобіля на ім'я дружини померлого - ОСОБА_2 та 1/4 частину автомобіля в рівних частках на ім'я дружини померлого - ОСОБА_2 та малолітнього сина померлого - ОСОБА_3 Вказує, що станом на 18 вересня 2013 року за кредитним договором наявна заборгованість у розмірі 22 612 доларів США, що еквівалентно 180 742,98 грн.

Ураховуючи наведене позивач просив стягнути з відповідачів заборгованість в межах вартості майна, одержаного кожним спадкоємцем у спадщину, звернути стягнення на заставне майно, а саме автомобіль Chevrolet, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, успадкований відповідачами після ОСОБА_4

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2015 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із цим рішенням, ПАТ «Родовід Банк» подало апеляційну скаргу, в якій просило його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та неповне з'ясування судом усіх обставин справи.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 15 вересня 2016 року апеляційну скаргу Навроцького М.В. - задоволено частково.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2015 року скасувано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в рахунок часткового погашення заборгованості померлого ОСОБА_4 за кредитним договором № 38.1/АА-00040.08.2 від 20 червня 2008 року у межах вартості ? частини спадкового автомобіля Chevrolet AVEO, 2008 року випуску, по 7762 (сім тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 08 коп. з кожного. Стягнуто із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» судові витрати у рівних частинах по 121 грн. 80 коп. з кожного. У задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» - відмовити.

При цьому суд виходив з того, що відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у цих сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги  і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші  фактичні  дані  (пропущення  строку  позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Однак зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення у повній мірі не відповідає.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що банк в порушення вимог ч. 2 ст. 1281 ЦК України не направив вимогу (претензію) спадкоємцям, а докази вручення нотаріусом вимоги (претензії) ПАТ «Родовід банк» від 22 лютого 2010 року спадкоємцям ОСОБА_4 позивачем також надано не було.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 червня 2008 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», та ОСОБА_4 укладено кредитний договір за № 38.1/АА-00040.08.2, згідно умов якого банк відкрив позивачу не відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 16 086,96 доларів США строком по 19 червня 2015 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком і ОСОБА_4 укладено договір застави транспортного засобу № 38.1/АА-00040.08.2-3 від 20 червня 2008 року, посвідчений 20 червня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пинзеник О.М. за реєстровим № 729.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер (Т. 1, а. с. 12).

22 лютого 2010 року ПАТ «Родовід банк» надіслав до Бориспільської міської державної нотаріальної контори вимогу (претензію) за № 10.4-11-4397/3014, в якій просив повідомити спадкоємців ОСОБА_4 про обов'язок задовольнити вимоги банку щодо погашення заборгованості у розмірі 23 177,71 доларів США. У разі звернення заінтересованих осіб (спадкоємців) з заявою про прийняття спадщини, позивач просив повідомити його про них невідкладно, а у разі видачі свідоцтва про право на спадщину повідомити ПАТ «Родовід банк» про всіх спадкоємців боржника (Т. 1, а. с. 14, 63-64).

Згідно листа Бориспільської міської державної нотаріальної контори від 30 листопада 2010 року за № 931/01-14 позивача повідомлено про те, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 видано 23 листопада 2010 року за № 1-2256 свідоцтво про право власності на 1/2 частину автомобіля на ім'я дружини померлого - ОСОБА_2 як її частку в спільному майні подружжя та 30 листопада 2010 року за № 1-2286 та № 1-2283 видано свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину автомобіля в рівних частках по ? частині на ім'я ОСОБА_2 та малолітнього сина померлого - ОСОБА_3 (Т. 1, а. с. 11, 94-98).

Відповідно висновку № 276 експертного дослідження від 2 вересня 2010 року ринкова вартість спадкового автомобіля складає 31 048, 33 грн. (Т. 1, а. с. 84-89).

Згідно розрахунку, наданого позивачем, заборгованість позичальника перед банком станом на 18 вересня 2013 року становить 22 612,66 доларів США, з яких заборгованість за кредитом - 14 875,83 доларів США, нарахована пеня 7 697,29 доларів США, загальна сума 3% річних 39,54 доларів США (Т. 1, а. с.16).

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1281 ЦК України  спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.  Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.  У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Із заяви ОСОБА_2 до банку від 03 березня 2011 року про переоформлення на неї кредитного договору № 38.1/АА 00040.08.2 від 20 червня 2008 року, укладеного між спадкодавцем та позивачем, вбачається наявність згоди відповідачів на погашення боргу (Т.2, а. с. 25).

Виходячи з вищенаведеного, за відсутності доказів відмови відповідачів погасити борг у межах вартості майна, одержаного у спадщину, в силу вимог ст. 1282 ЦК України позивач має право лише на стягнення суми заборгованості за кредитним договором у межах вартості спадкового майна і не має права на звернення стягнення на спадкове майно.

Таким чином, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, в порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України, на зазначені норми матеріального права уваги не звернув, не врахував, що банк, який своєчасно пред'явив вимоги до відповідачів як спадкоємців, які прийняли спадщину, щодо наявності заборгованості за кредитним договором з дотриманням строків, визначених статтею 1281 ЦК України, а тому відповідачі, як спадкоємці померлого позичальника, який не виконав умови кредитного договору, прийнявши спадщину, у силу ст. ст.1281, 1282 ЦК України зобов'язані задовольнити вимоги кредитора у межах вартості частки майна, одержаного кожним із них у спадщину - по ? вартості автомобіля, тобто по 7762, 08 грн. кожен.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ПАТ «Родовід Банк».