У ВССУ обговорили шляхи забезпечення розумної тривалості цивільного та кримінального проваджень в Україні

У Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ за участі суддів, голів апеляційних судів областей, науковців, міжнародних експертів, представників органів державної влади та громадськості  відбувся круглий стіл «Надмірна тривалість цивільного та кримінального проваджень в Україні у контексті практики Європейського суду з прав людини: можливі способи вирішення та засоби ефективного захисту». Про це повідомляє прес-служба ВССУ.

Захід було організовано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ спільно з Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини та проектом Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні».

Предметом обговорення стали проблемні питання надмірної тривалості цивільного та кримінального проваджень в Україні та механізми забезпечення засобів ефективного захисту від надмірної тривалості провадження на національному рівні.

Під час роботи сесії «Розумна тривалість судових проваджень у світлі практики Європейського суду з прав людини: актуальний стан в Україні» окремі аспекти забезпечення розумної тривалості судового провадження у цивільних і кримінальних справах висвітлив Голова ВССУ Борис Гулько.

За його словами, запропоновані для обговорення питання є надзвичайно важливими, оскільки від їх вирішення значною мірою залежить успішність нинішнього етапу судової реформи. Обов’язковою передумовою покращення стану забезпечення розумної тривалості розгляду судових справ, переконаний Голова ВССУ, є взаємодія усіх суб’єктів, які є учасниками процесу здійснення правосуддя.

Доповідач зазначив, що ВССУ за період своєї діяльності приділив значну увагу цій проблемі. Так, на підставі аналізу судової практики та з урахуванням практики ЄСПЛ підготовлено та затверджено постанову пленуму ВССУ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення».  Крім того, двічі здійснювався аналіз судової практики у кримінальних провадженнях, в яких особи тримаються під вартою, з метою визначення стану дотримання строків у цих провадженнях та виявлення причин, внаслідок яких строк розгляду окремих справ є надміру тривалим.

За словами Голови ВССУ, згадані постанова пленуму та узагальнення практики містять детальні рекомендації, спрямовані на забезпечення розумних строків при розгляді судових справ та зумовлені такими проблемами, як неявка учасників процесу, незабезпечення доставки осіб, які тримаються під вартою, неналежна організація суддею порядку розгляду справ, перенесення судових засідань на значні часові проміжки.

Незважаючи на існуючі тимчасові труднощі, пов’язані, зокрема, і з питаннями кадрового забезпечення судів, варто вжити комплексних заходів, які матимуть позитивний вплив на забезпечення розумної тривалості розгляду судових справ, – наголосив Борис Гулько. Серед таких – індивідуальний, що передбачатиме існування механізму оскарження особою надмірної тривалості розгляду судової справи, та загальний – який передбачатиме періодичний аналіз строків розгляду судових справ.

Форми статистичної звітності, які існують на сьогодні, переконаний Голова ВССУ, слід удосконалити, аби вони дозволяли фіксувати не лише строк розгляду справи у суді окремої інстанції, а й увесь сукупний строк розгляду конкретної справи у судах України, у тому числі справ, які перебувають на повторному судовому розгляді. З метою реалізації зазначеної пропозиції, як повідомив Борис Гулько, ВССУ звернувся до ДСА України, щоб розпочати облік такої звітності із 2017 року.

Як зазначив Борис Гулько, важливим на сьогодні є також пошук шляхів ефективного захисту права особи на справедливий суд протягом розумних строків. У цьому контексті необхідним є позитивний досвід зарубіжних держав для забезпечення дієвого засобу, який би узгоджувався з міжнародними стандартами у сфері судочинства.

Крім того, на думку Голови ВССУ, перспективним напрямом розвитку статусу голови суду є наділення його повноваженнями у сфері моніторингу стану дотримання розумних строків розгляду справ та вжиття певних заходів реагування у разі їх недотримання. Однак реалізація зазначеної пропозиції, за його словами, передбачає необхідність існування балансу між принципом недопустимості втручання у здійснення правосуддя та принципом розумних строків розгляду судових справ.

Питання тривалості цивільних і кримінальних проваджень у практиці Європейського суду з прав людини у своїй доповіді висвітлив начальник відділу Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар. Він, зокрема, проаналізував основні права, гарантовані статтею 6 (право на справедливий суд) та статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 6 Конвенції, наголошує доповідач, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. За словами Павла Пушкаря, критеріями оцінювання розумності строку розгляду справ є: складність  справи, поведінка  заявника/сторін у процесі, поведінка  органів державної влади (насамперед суду) та важливість предмета розгляду.

Павло Пушкар також зазначив, що держава має створити таку судову систему, яка забезпечить ефективний правовий захист кожного, чиї права і свободи порушуються.

За результатами роботи круглого столу учасники сформували загальні рекомендації щодо способів вирішення проблеми надмірної тривалості провадження та створення засобів захисту на національному рівні від надмірної тривалості провадження, а також висловили пропозиції стосовно подальших напрямів співпраці з Радою Європи.