Результати анкетування «Анкета аналізу судового рішення»

За результатами анкетування «Анкета аналізу судового рішення»

                                       (Додаток 5 Рішення РСУ №5)

На запитання №1 «Повнота застосування законодавства», 2 % респондентів оцінили на «2», 12 % респондентів оцінили на «3», 85 % респондентів оцінили на «4».

На запитання №2 «Розуміння законодавства (знання та правильність тлумачення)», 2% респондентів оцінили на «1», 2% респондентів оцінили на «2», 95% респондентів оцінили на «3».

На запитання №3 «Використання правових позицій вищих судів (дотримання єдності судової практики), а також (якщо це на Ваш погляд необхідно чи бажано) прецеденти ЄСПЛ», 5 % респондентів оцінили на «3», 92 % респондентів оцінили на «4».

На запитання №4 «Правильність оцінки юридично значимих обставин справи (їх повнота, достатність, доведеність тощо)»,  12 %     респондентів оцінили на «2», 87 % респондентів оцінили на «3».

На запитання №5 «Повнота дослідження доказів, наявних у справі (наведених сторонами) Є апеляційному суді - повнота дослідження доказів апеляційної скарги», 2 % респондентів оцінили на «1», 17 % респондентів оцінили на «2» , 80 % респондентів оцінили на «3».

На запитання №6 «Наведення мотивів прийняття чи неприйняття доказів сторін?», 5 % респондентів оцінили на «5», 37 % респондентів оцінили на «3» , та 57 % респондентів оцінили на «4».

На запитання №7 «Наявність у тексті рішення орфографічних, граматичних, синтаксичних та стилістичних помилок (що є очевидними для особи без спеціальної філологічної освіти)», 2 % респондентів оцінили на «2», 45 % респондентів оцінили на «3» , 52 % респондентів оцінили на «4».

На запитання №8 «Повнота, чіткість та вичерпність формулювань резолютивної частини», 2 %11 респондентів оцінили на «1», 25 % респондентів оцінили на «2», 72 % респондентів оцінили на «3».

На запитання №9 «Простота та доступність стилю викладення рішення (тобто переважне використання загальноприйнятих термінів, словосполучень, висловів тощо, а не складних юридичних конструкцій)», 17% респондентів оцінили на «2», та 82 % респондентів оцінили на «3».

На запитання №10 «Можливість зрозуміти позицію та висновки суду особою, що програла справу (чи була притягнута до відповідальності) та має намір оскаржувати рішення»,   12 % респондентів оцінили на «2», та 85 % респондентів оцінили на «3».

На запитання №11 «Можливість зрозуміти позицію та висновки суду особою без юридичної освіти, що не була учасником провадження», 2 % респондентів надали оцінку «1», 27 % респондентів оцінили на «2» , 70 % респондентів оцінили на «3».

На запитання №12 «Спробуйте дати загальну оцінку якості судового рішення, використовуючи 10-бальну шкалу, де 10 означає, що рішення відповідає всім критеріям якісного рішення, а 1 - незадовільна оцінка; 0 - важко дати загальну оцінку», за середніми показниками, 20% респондентів надали оцінку «10», 45 % респондентів оцінили на «9» , 20 % респондентів оцінили на «8», 5 % респондентів надали оцінку «7», та 7 % респондентів оцінили на «6».

На запитання №13 «Нижче Ви можете написати зауваження та оцінки щодо рішення»

Один респондент зазначив, що постановою КМУ від 02.03.2016 року №207, розроблена на виконання ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» і визначає, що функцію з реєстрації місця проживання передано до виконавчих органів територіальних громад. Місцем постійного проживання закон вважає адресу, за якою людина проживає більше 6 місяців. Виникає проблемність питання за рішенням суду щодо встановлення місця проживання правопорушників.

 Інші утримались від надання відповіді.