Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України відмовила у задоволенні заяви Генеральної прокуратури України про незаконне вилучення землі з власності територіальної громади смт Козин. Про це йдеться у постанові ВСУ від 9 листопада 2016 року.
Так, у вересні 2014 року прокурор Обухівського району Київської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Козинської селищної ради Обухівського району про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсними державних актів.
Позивач зазначав, що на підставі рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради були видані державні акти на право власності на земельні ділянки, які були відведені у власність громадянам з порушенням пункту 34 статті 26, статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема, виконавчий комітет Козинської селищної ради в силу вимог закону не мав повноважень розпоряджатися землями територіальної громади.
Прокурор також зазначив, що спірні земельні ділянки були незаконно вилучені з власності територіальної громади смт Козин, тому рішення ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок та про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок прийняті з порушенням норм статей 19, 20 Земельного кодексу України.
Спочатку цю справу розглядав Обухівський районний суд Київської області, який задовольнив позов прокурора. Однак у подальшому апеляційний суд Київської області, з яким погодився Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, рішення Обухівського райсуду скасував та в задоволенні позовних вимог прокуратури відмовив.
У свою чергу, Генпрокуратура просила скасувати вищезазначені судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції статей 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 6, 9, 17 Земельного кодексу Української РСР від 18 грудня 1990 року (далі – ЗК УРСР), статей 20, 21 ЗК України, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідності зазначеного судового рішення суду касаційної інстанції викладеним у постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах цих норм матеріального права.
Однак Верховний Суд України дійшов висновку про те, що заява не підлягає задоволенню, оскільки виконавчий комітет Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, приймаючи спірне рішення, діяв у межах повноважень відповідно до чинного на час прийняття цього рішення земельного законодавства, зокрема статті 3 ЗК УРСР; відповідні повноваження були делеговані виконавчому комітету селищною радою на підставі рішення від 28 квітня 1998 року, що підтверджується протоколом засідання першої сесії ХХІІІ скликання Козинської селищної ради, тому відсутні підстави для визнання недійсними державних актів, виданих на підставі спірного рішення, та витребування земельних ділянок на користь держави.