Київським апеляційним адміністративним судом залишено без змін постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області

24 червня 2016 року суддею Борцем Є.О. оголошено постанову у  справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради Київської області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що Управлінням містобудування та архітектури Бориспільської міської ради Київської області може бути надано лише ту інформацію, якою останній володіє та надання якої відноситься до його компетенції, однак запитувана позивачем інформація до такої не відноситься, - а  тому вважає позовні вимоги необґрунтованими.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року апеляційну скаргу Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради Київської області залишено без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2016 року, - без змін.

Як встановлено судом першої інстанції, 26 квітня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача із запитом на інформацію щодо погодження проектів землеустрою для відведення земельних ділянок у власність (або в оренду) для садівництва, городництва або іншого сільськогосподарського призначення в м. Борисполі у 2014 - 2016 роках, а також про відмову в погодженні відповідних проектів землеустрою у вказаний період.

За результатами розгляду зазначеного інформаційного запиту, листом від 04.05.2016 №572/04-09 відповідач відмовив ОСОБА_3 у наданні запитуваної інформації посилаючись на те, що вказана інформація не є готовим продуктом та потребує проведення додаткового обсягу робіт. Крім того, вказав на те, що відповідна інформація містить відомості про особисті дані осіб, поширення яких можливе лише за наявності їх згоди або за рішенням суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що запитувана ОСОБА_3 інформація стосується розпорядження земельними ділянками, що перебували в державній власності, а тому її поширення допускається навіть із зазначенням прізвищ, імен, по батькові фізичних осіб та найменувань юридичних осіб, які отримали земельні ділянки.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно з частиною 5 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

Таким чином, Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради Київської області є розпорядником інформації, стосовно якої ОСОБА_3 зроблено запит від 26 квітня 2016 року.

За пунктом 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» надання недостовірної або неповної інформації розпорядників інформації може бути оскаржене до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Згідно п.2 ст.5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.      

Згідно з положеннями ч. 1, ч. 4 ст. 21 «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна або службова інформація. До інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості: про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту; про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей; про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення; про факти порушення прав і свобод людини і громадянина; про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб; інші відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Також, за приписами ч.ч. 5, 7 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Обмеженню в доступі підлягає певна інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої не обмежений.

Згідно з правилами ч. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». В актах та проектах актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування не може бути обмежено доступ до інформації про витрати чи інше розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним чи комунальним майном, у тому числі про умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримують ці кошти або майно, а також до іншої інформації, обмеження доступу до якої заборонено законом.

Аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє дійти висновку, що прізвище, ім'я, по батькові осіб, які отримали земельні ділянки із комунальної власності, а також умови такого отримання не можуть бути віднесені до інформації з обмеженим доступом, а тому така інформація протиправно не була надана  відповідачем на запит позивача.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом Укаїни в Довідці про вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України «Про доступ до публічної формації», в якій зазначено, що публічна інформація про осіб, котрі одержали державне та комунальне майно у власність чи користування, не є інформацією з обмеженим доступом. Розпорядники публічної інформації під час віднесення публічної інформації до інформації з обмеженим доступом повинні застосовувати приписи  Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки публічна інформація є обмеженою лише у випадках, передбачених цим Законом, норми якого є спеціальними порівняно з нормами Закону України «Про інформацію».

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації»  визначено, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що в ході судового розгляду встановлено відсутність визначених законом підстав до відмови у наданні запитуваної позивачем інформації, що свідчить про протиправність таких дій з боку відповідача, та, як наслідок, обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3, - колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов'язання Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради Київської області повторно розглянути запит від 26.04.2016 №572/04-09.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.