Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
15 листопада 2016 року слідчим суддею Криворучком І.В. оголошено ухвалу у судовому провадження за клопотанням прокурора про застосування до громадянина Канади Особи 5 тимчасового арешту.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2016 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про застосування тимчасового арешту.
Не погоджуючись з ухваленим по судовому провадженню рішенням суду прокурор звернувся до апеляційного суду Київської області з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до громадянина ОСОБА_5 тимчасовий арешт на 40 діб, до надходження запиту про його видачу від компетентних органів Обєднаних Арабських Еміратів.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 6 грудня 2016 року ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2016 року, про відмову в задоволенні клопотання про тимчасовий арешт громадянина ОСОБА_5 - залишено без змін.
При цьому суд виходив з того, що відповідно до ст.583 КПК України, до затриманої особи, яка вчинила злочин за межами України, застосовується тимчасовий арешт до сорока діб або інший встановлений відповідним міжнародним договором України строк до надходження запиту про її видачу.
Прокурор звертається до слідчого судді, у межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання, із клопотанням про застосування тимчасового арешту.
До клопотання додаються:
1) протокол затримання особи;
2) документи, що містять дані про вчинення особою злочину на території іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного заходу компетентним органом іноземної держави;
3) документи, що підтверджують особу затриманого.
Як вбачається з матеріалів судової справи, суду надано клопотання про застосування тимчасового арешту щодо громадянина ОСОБА_5, протокол про затримання особи від 13.11.2016 року, копію паспорта на імя затриманого та ордер на арешт щодо громадянина ОСОБА_5.
Як правильно зазначено слідчим суддею, при розгляді даного клопотання слід керуватись, зокрема Договором між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами про видачу правопорушників, ратифікований Законом України № 323-VII від 05.06.2013р.
Ст.3 ч.1 п. «f» Договору визначає, що видача особи не здійснюється, якщо запит про видачу зроблено запитуючою Стороною на підставі вироку, винесеного заочно, і запитуюча Сторона не гарантує, що цю справу буде переглянуто після здійснення видачі.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про те, що до матеріалів клопотання зазначені дані прокурором не додані, з чого не можливо зробити висновок про фактичне існування зазначених гарантій, і, як наслідок, підстав видачі особи запитуючій стороні.
Крім того, пунктом «g» ч.1 ст.3 цього Договору передбачена відмова у видачі особи, у випадку, якщо згідно із законодавством будь-якої з Сторін особа, видача якої запитується, звільняється від кримінального переслідування або виконання вироку у зв'язку із закінченням строку давності або з іншої законної підстави.
Колегія суддів також погоджується з висновками слідчого судді про те, що прокурор у клопотанні не зазначає того, чи не закінчився строк давності, відповідно до вимог ст.49 КК України для притягнення особи до кримінальної відповідальності за зазначеними статтями. Не підтверджує цього, як викладенням фактичних обставин, які він виклав у клопотання, так і відсутністю відповідних належних та допустимих доказів з цього приводу, які прокурор мав надати.
Колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді про те, що згідно до вимог ст. 6 Договору, для цілей цього Договору Сторони зносяться між собою через свої Центральні органи дипломатичними каналами . Центральним органом з боку Об'єднаних Арабських Еміратів є Міністерство юстиції, є правильними. Однак, прокурором суду не надано жодного документа, який надсилався відповідним компетентним органом, визначеним цим Договором, до ГПУ.
Згідно до вимого ч.1 ст.11 Договору, у термінових випадках особа, видача якої запитується, може бути тимчасово заарештована за зверненням компетентного органу запитуючої Сторони до отримання запиту про видачу разом з документами, зазначеними у статті 7 цього Договору. Таке звернення може бути надіслане факсом через Національне Центральне Бюро Міжнародної організації кримінальної поліції (ІНТЕРПОЛ) або іншими каналами, погодженими компетентними органами Сторін.
Ч. 2 ст.11 Договору передбачає, що вказане звернення повинно містити інформацію про наявність ордеру на арешт, виданого компетентним органом запитуючої Сторони, або вироку, який набрав законної сили, та зазначення того, що формальний запит про видачу особи буде надіслано якнайшвидше. В ньому також має бути зазначено, за який злочин вимагатиметься видача, час і місце його скоєння та опис особи, видача якої запитується.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про те, що з метою застосування тимчасового арешту особи мало бути надіслане звернення саме Міністерства Юстиції ОАЕ, а не інші документи, від імені інших установ, організацій чи осіб.
Колегія суддів також погоджується з висновками слідчого судді про те, що під час затримання ОСОБА_5 працівниками Державної прикордонної служби України були суттєво порушені вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини, оскільки затриманому після затримання не було надано перекладача та адвоката, що є суттєвим порушенням права особи на захист і, як наслідок, проведення процесуальних дій з особою носило незаконний характер.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно прийшов до висновку, що прокурор звернувся до суду з клопотанням без належної доказової бази, а також з суттєвим порушенням права на захист особи.
Доводи прокурора з приводу того, що висновки слідчого судді, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального пробудження, перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рашення, не знайшли свого підвтерджуння під час розгляду апеляційної скарги.
Доводи прокурора , викладені в апеляційній скарзі про те, що слідчий суддя не в достатній мірі дослідив всі обставини, викладені в клопотанні, не врахував ряд важливих факторів і правових положень, прийшов до передчасних висновків про відмову у задоволенні поданого клопотання є необґрунтованими. Слідчий суддя в повному обсязі дослідив всі матеріали, які були долучені до клопотання прокурора та дав їм відповідну правову оцінку.
Інші доводи, викладені в апеляційні скарзі прокурора, не спростовують правильності висновків слідчого судді.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування ухвали, колегією суддів не встановлено. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є обґрунтованою, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
_03_03.png)
