Набув чинності Закон «Про Вищу раду правосуддя»

5 січня набув чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», необхідний для подальшої імплементації судової реформи.

Цей Закон визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя, яка створюється шляхом реорганізації Вищої ради юстиції.

Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Повноваження Вищої ради правосуддя

До повноважень Вищої ради правосуддя належатиме:

1) вносення подання про призначення судді на посаду;

2) ухвалення рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності;

3) забезпечення здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді;

4) утворення органів для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів;

5) розгляд скарги на рішення відповідних органів про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора;

6) ухвалення рішення про звільнення судді з посади;

7) надання згоди на затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом;

8) ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;

9) вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів;

10) ухвалняен рішення про переведення судді з одного суду до іншого, рішення про відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації;

11) ухвалняен рішення про припинення відставки судді;

12) погодження кількості суддів у суді;

13) затвердження Положення про Єдину судову інформаційну (автоматизовану) систему, Положення про Державну судову адміністрацію України та типове положення про її територіальні управління, Положення про Службу судової охорони, Положення про проведення конкурсів для призначення на посади державних службовців у судах, органах та установах системи правосуддя, Положення про Комісію з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень;

14) погодження Типового положення про апарат суду, Положення про порядок створення та діяльності служби судових розпорядників;

15) надання обов’язкових до розгляду консультативних висновків щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів, узагальнення пропозицій судів, органів та установ системи правосуддя стосовно законодавства щодо їх статусу та функціонування, судоустрою і статусу суддів;

16) здійснення функцій головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення своєї діяльності; участь у визначенні видатків Державного бюджету України на утримання судів, органів та установ системи правосуддя;

17) затвердження за поданням Державної судової адміністрації України нормативів кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів;

18) погодження в установленому порядку перерозподілу бюджетних видатків між судами, крім Верховного Суду;

19) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Державної судової адміністрації України, його заступників;

20) визначення за поданням Голови Державної судової адміністрації України граничної чисельності працівників Державної судової адміністрації України, у тому числі її територіальних управлінь;

21) здійснення інших повноважень, визначених цим Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Склад Вищої ради правосуддя

Вища рада правосуддя складатиметься з двадцяти одного члена, з яких десятьох - обирає з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох - призначає Президент України, двох - обирає Верховна Рада України, двох - обирає з’їзд адвокатів України, двох - обирає всеукраїнська конференція прокурорів, двох - обирає з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

Голова Верховного Суду входить до складу Вищої ради правосуддя за посадою.

Члени Вищої ради правосуддя обираються (призначаються) строком на чотири роки. Одна й та сама особа не зможе обіймати посаду члена Вищої ради правосуддя два строки поспіль.

Законом врегульовано порядок обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя за прозорими процедурами та встановлюються процедури проведення конкурсів щодо відбору кандидатів у члени Вищої ради правосуддя. Детально регламентується порядок обрання членів Ради з’їздом суддів України, з’їздом адвокатів України, всеукраїнською конференцією прокурорів та з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

Окремо закріплюються вимоги до кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя, яким може бути громадянин України, не молодший тридцяти п’яти років, що володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’ятнадцяти років, є визнаним фахівцем у сфері права, має бездоганну професійну репутацію та відповідає критерію політичної нейтральності.

У Законі розмежовано підстави для звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади та підстави припинення його повноважень. Зокрема, визначено підстави, за яких орган, що обрав (призначив) члена Вищої ради правосуддя за її поданням, ухвалює рішення про його звільнення з посади, а також підстави, за яких повноваження припиняються автоматично, унаслідок настання юридичного факту, та не потребують окремого рішення цього органу.

Також Вищій раді правосуддя надано право утворювати органи, в тому числі необхідні для забезпечення ефективного розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів.

Вища рада правосуддя самостійно затверджуватиме граничну чисельність її працівників Вищої ради правосуддя.

При Вищій раді правосуддя утворюється Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, до компетенції якої належатиме вирішення питань державних службовців у органах судової влади.

Регламент роботи Вищої ради правосуддя

Надані Вищій раді правосуддя конституційні повноваження процедурно деталізовані цим Законом, зокрема повноваження щодо ухвалення остаточного рішення про звільнення судді з посади, надання згоди на затримання судді або утримання його під вартою чи арештом, ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя тощо.

Окремими статтями Закону передбачено порядок розгляду питань, що належать до повноважень Вищої ради правосуддя, стосовно: формування суддівського корпусу; розгляду справ щодо порушення вимог законодавства про несумісність; дисциплінарного провадження щодо суддів; розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; звільнення судді з посади; надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом; тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя; переведення суддів; вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

Також Вища рада правосуддя здійснюватиме ключову роль у формуванні суддівського корпусу. Нею ухвалюватимуться рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду за результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. При цьому рішення щодо зазначеного подання вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя.

З прийняттям Закону органи Вищої ради правосуддя – дисциплінарні палати – розглядатимуть дисциплінарні питання щодо суддів усіх рівнів.

Дисциплінарні палати утворюються Вищою радою правосуддя з числа її членів. До складу кожної дисциплінарної палати входить щонайменше чотири члени Вищої ради правосуддя. При формуванні дисциплінарних палат Вища рада правосуддя має забезпечити, щоб щонайменше половина, а якщо це неможливо – значна частина членів кожної дисциплінарної палати були суддями або суддями у відставці.

Перегляд рішень дисциплінарних палат буде здійснюватися Вищою радою правосуддя у пленарному складі. Суддя може оскаржити рішення дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів з дня його ухвалення, при цьому у розгляді скарги не беруть участь члени Вищої ради правосуддя, які входять до дисциплінарної палати, що ухвалила оскаржуване рішення.

Зміни до інших законодавчих актів

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону передбачено, що з дня набрання ним чинності Закон України "Про Вищу раду юстиції" втрачає чинність, а Вища рада юстиції реорганізовується шляхом утворення Вищої ради правосуддя. Міністр юстиції України та Генеральний прокурор України припиняють свої повноваження як члени Вищої ради юстиції. Також проектом Закону передбачено механізм дообрання членів Вищої ради правосуддя на заміну тих, повноваження яких припиняються.

Тимчасово, до прийняття змін до процесуальних кодексів, необхідних у зв’язку з утворенням Верховного Суду та імплементацією конституційних положень, Законом для забезпечення права на перегляд Верховним Судом України рішень Вищого адміністративного суду України щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вносяться відповідні зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

Також передбачено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального процесуального кодексу України, Регламенту Верховної Ради України та інших законів, зокрема стосовно невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу або члена щодо надання інформації, тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, порядку затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом, порядку обрання членів Вищої ради правосуддя Верховною Радою України тощо.

Нагадаємо, що змінами до Конституції України щодо правосуддя передбачено утворення Вищої ради правосуддя шляхом реорганізації Вищої ради юстиції. До утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснюватиме Вища рада юстиції. До обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя цей орган діятиме у складі членів Вищої ради юстиції протягом строку їх повноважень, але які не можуть тривати довше, ніж до 30 квітня 2019 року. Обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя здійснюється не пізніше 30 квітня 2019 року.