Порядок проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку

Хто проводить службове розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку? У який строк воно проводиться? У яких випадках державного службовця відсторонюють від виконання посадових обов’язків на час здійснення дисциплінарного провадження? Які строки застосування дисциплінарних стягнень?

Порядок проведення службового розслідування з метою визначення наявності вини, характеру й тяжкості дисциплінарного проступку встановлено статтею 71 Закону № 889. Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджено Постановою № 950.

Зі змісту частини 1 статті 71 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (Закон № 889) вбачається, що службове розслідування проводиться обов’язково у разі невиконання або неналежного виконання державним службовцем посадових обов’язків, перевищення ним повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді. В інших випадках воно також може проводитися, але його проведення не є обов’язковим. З огляду на зміст частини 2 статті 68 Закону № 889 можна зробити висновок, що службове розслідування не проводиться у разі вчинення державними службовцями вчинку, що може кваліфікуватися як дисциплінарний проступок, за який застосовується дисциплінарне стягнення — зауваження, оскільки цією нормою передбачено можливість накладення такого дисциплінарного стягнення суб’єктом призначення без урахування пропозицій комісії з питань вищого корпусу державної служби (для державних службовців, які обіймають посади державної служби категорії «А») чи подання дисциплінарної комісії (для державних службовців, які обіймають посади державної служби категорій «Б» і «В»). Рішення про проведення службового розслідування, на нашу думку, має ухвалювати суб’єкт призначення, адже згідно з частиною 1 статті 68 Закону № 889 саме він ініціює дисциплінарні провадження.

Відповідно до частини 2 статті 71 Закону № 889 службове розслідування стосовно державних службовців, які обіймають посади державної служби категорії «А», проводить центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які обіймають посади державної служби категорій «Б» і «В», — дисциплінарна комісія в державному органі.

Тривалість службового розслідування за загальним правилом не може перевищувати одного місяця. У разі потреби цей строк може бути продовжено суб’єктом призначення, але не більш як до двох місяців.

До участі в проведенні службового розслідування суб’єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, можуть залучатися відповідні фахівці. Водночас до участі в проведенні розслідування не можуть залучатися посадові особи державного органу, особисто заінтересовані в його результатах та прямо підпорядковані особі, стосовно якої проводиться розслідування.

Особи, які проводять службове розслідування, несуть персональну відповідальність за неповноту й необ’єктивність його висновків та за розголошення інформації щодо розслідування.

Особи, які проводять службове розслідування, мають право:

— одержувати пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться розслідування, та від інших осіб щодо обставин справи;
— одержувати в підрозділах державного органу чи за запитом в інших органах потрібні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;
— одержувати консультації відповідних спеціалістів із питань, що стосуються службового розслідування.

Державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

— надавати пояснення, а також відповідні документи й матеріали щодо обставин, які досліджуються;
— порушувати клопотання про одержання й залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи;
— бути присутнім під час виконання відповідних заходів;
— подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування.

За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Висновок, складений за результатами проведеного службового розслідування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, передається комісії з питань вищого корпусу державної служби.

У разі якщо службове розслідування стосується інформації з обмеженим доступом, розслідування проводиться з урахуванням положень Закону України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 року № 3855-XII та Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII за відповідними правилами діловодства.

Згідно зі статтею 73 Закону № 889 з метою збору інформації про обставини, які послугували підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру й тяжкості дисциплінарного проступку дисциплінарна комісія (комісія з питань вищого корпусу державної служби) формує дисциплінарну справу.