Верховним Судом України висловлено правову позицію з приводу строку дії договору оренди земельної ділянки

ВСУ скасовано рішення трьох судових інстанцій та відмовлено у позові особи про витребування земельної ділянки з незаконного користування.

Ключовим для вірного вирішення судового спору було вірне визначення моменту, з якого обчислюється строк дії договору оренди земельної ділянки, та встановлення чи припинив діяти договір, укладений між сторонами.

Позивач посилалась на те, що укладений нею з Товариством договір оренди земельної ділянки припинив свою дію у зв’язку з закінченням строку, на який його було укладено, проте Товариство відмовилось повернути земельну ділянку.

Рішенням місцевого суду, залишеним без змін апеляційною та касаційною інстанціями позов було задоволено.

Переглядаючи рішення судів, ВСУ встановив невірне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У договорі оренди зазначалось, що договір набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації. Відповідно до обставин справи договір було зареєстровано у відділі Держкомзему через півтора року після підписання.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що строк дії договору оренди слід обчислювати з моменту укладення договору, а не з моменту його державної реєстрації та орендні правовідносини між сторонами припинились.

ВСУ, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні норм матеріального права, зазначив, що відповідно до частини першої статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно зі статтями 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

ВСУ роз’яснено, що набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов’язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін (постанова від 18.01.2017 у справі № 6-2777цс16).

З урахуванням наведеного, строк дії договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Необхідно звернути увагу, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла стаття 18 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої договір оренди землі набирав чинності після його державної реєстрації. 

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» від 11.02.2010 № 1878-VI статті 18 і 20 Закону України «Про оренду землі» виключено.

Наразі статтею 6 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.