Київським апеляційним адміністративним судом скасовано постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області

07 листопада 2016 року суддею Мурановою-Лесів І.В. оголошено постанову у  справі за адміністративним позовом Управління міграційної служби України в Київській області в особі Бориспільського районного відділу Управління Державної міграційної служби в Київській області до громадянина Нігерії ОСОБА_5 про примусове видворення.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовної вимоги відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року апеляційну скаргу громадянина Нігерії ОСОБА_5 задоволено. Постанову  Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2016 року скасовано. У задоволенні позову Управлінню міграційної служби України в Київській області в особі Бориспільського районного відділу Управління Державної міграційної служби в Київській області відмовлено.

При цьому суд виходив з того, що з матеріалів справи вбачається, 07 листопада 2016 року під час проведення цільових профілактичних заходів з нагляду та контролю за виконанням законодавства в міграційній сфері, в м. Бориспіль Київської області по вул. Бежівка, співробітниками Відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС України в Київській області був виявлений громадянин Нігерії ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебуває на території України без наявних законних підстав, які б надавали право законного перебування його на території України на визначений термін.

У своїх поясненнях відповідач зазначив, що він приїхав в Україну з метою навчання, а також, що термін його перебування в Україні закінчився в грудні 2015 року і весь цей час він до міграційної служби з метою продовження терміну перебування в Україні не звертався.

Відповідно до ст. ст. 26, 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Аналіз наведених норм права дає підстав для висновку, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове видворення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення. Тобто обов'язковим є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове повернення.

Наведена позиція викладена у пункті 27 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України N 1 від 25.06.2009 року "Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця, видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні" .

Окрім того, аналогічна позиція також підтримана Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 16 грудня 2016 року у справі №359/7066/16а.

Із матеріалів справи убачається, що рішення відповідного компетентного органу  щодо видворення громадянина Нігерії ОСОБА_5 за межі України не приймалося, а отже, не можна стверджувати про ухилення  відповідача від його виконання.

Таким чином, ураховуючи, що судом першої інстанції не було надано належну оцінку доказам та не досліджено у повному обсязі обставини справи, доводи апелянта, наведені у скарзі, спростовують висновки суду першої інстанції, яким допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушено процесуальні норми, в результаті чого прийнято помилкове та необґрунтоване рішення.

Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з ухваленням нового рішення - про відмову у задоволенні позову.