Київським апеляційним адміністративним судом залишено без змін постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області

05 грудня 2016 року суддею Вознюком С.М. оголошено постанову у  справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.  

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року апеляційну скаргу апеляційну скаргу Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.12.2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення. Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.12.2016 року - залишено без змін.

При цьому суд виходив з того, що суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки в даному випадку наявні правові підстави для визнання права позивача на призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 5 років на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується копією посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 3) серії НОМЕР_1, виданого 26.05.1994 року.

Позивач 14.05.2015 року звернувся до відповідача щодо призначення пенсії за віком, надавши документи, які засвідчують його особливий статус: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорії 3), довідку Бориспільською професійного ліцею від 06.05.2015 року №12 (форма 122); довідку Бориспільського ПТУ №3 від 12.12.1991 №59, довідку Бориспільською професійного ліцею №28 від 14.12.2010, табелі обліку робочого часу, лист начальника цивільної оборони Київської області №152 від 11.04.1991 року, виписку із відрядження що, у своїй сукупності підтверджували особливий статус позивача.

Як слідує з копії довідки № Бориспільського ПТУ №3 від 12.12.1991 №59, а також з виписки про відрядження, позивач на підставі рішення Облвиконкому № 53 від 21.05.1986 наказом № 346 від 03.07.1989 року по Бориспільському СПТУ № 3 був відряджений в Поліський район с. Діброва строком на 20 днів з 07.07.1986 по 27.07.1986 року. (а.с. 12, 17)

Відповідно до копії довідки Бориспільського професійного ліцею ( до 01.07.2005 року Бориспільське ПТУ № 3) № 28 від 14.12.2010 року ОСОБА_2 була виплачена заробітна плата в сумі 275 крб. 68 коп. за роботу в населених пунктах зони відчуження, а саме КПП «Діброва» Поліського району Київської області за період з 07.07.1986 по 24.07.1986 року.

Рішенням відповідача від 14.08.2015 №2198 позивачу відмовлено у призначенні пенсії з мотивів відсутності первинних документів, що підтверджують роботу в зоні відчуження.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Законів України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «;Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону № 796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, як особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4 (п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону № 796-XII).

Підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування (ч.ч. 3, 4 ст. 15 Закону № 796-XII).

У відповідності до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів на 5 років.

Відповідно п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:     ґ) документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988р. №122, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з ч. 3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

При цьому, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі, і призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 21.11.2006, де чітко визначено, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом №796-XII, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

14.05.2015 року для призначення пенсії за віком, позивач надав всі необхідні документи, які засвідчують його особливий статус, зокрема і посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорії 3), довідка про відрядження та заробітну плату.

Статус позивачеві було встановлено і видачею вищезазначеного посвідчення стверджено державою у встановленому чинним законодавством порядку.

Отже, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що в матеріалах справи міститься всі належні докази, що дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком із зниженням пенсійного віку є протиправними, а позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком із зниженням пенсійного віку підлягають задоволенню.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства  права  з  урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини,  судова колегія вважає, що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.