Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
06 грудня 2016 року суддею Саган В.М. оголошено постанову у справі ОСОБА_2 до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити певні дії.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року апеляційну скаргу Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - залишено без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2016 року - без змін.
При цьому суд виходив з того, що судом першої інстанції встановлено, що 19.06.2015 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки досяг пенсійного віку і має необхідний стаж роботи на посаді, який дає право на отримання такого виду пенсії, згідно п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням №3075 від 18.09.2015 року Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (арк.спр.17)відмовило позивачу у призначенні пенсії у відповідності до п. «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі Рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області №77 від 16.07.2015 року.
Бориспільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області відповідно до рішення Комісії від 16.07.2015 року №77 позивачу підтверджено спеціальний стаж роботи з 01.01.1984 року по 30.03.2000 року (за винятком військової служби, періодів за які відсутнє нарахування заробітної плати, відпусток без оплати та періоди роботи, коли заробітна плата значно менша в порівнянні з показниками середньомісячної заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України), і за фактично відпрацьований час, всього 16 років 11 місяців 25 днів.
Таким чином, відповідачі по справі вважають, що у позивача відсутній пільговий стаж.
Комісією визначено періоди відпусток без збереження заробітної плати: 18.09.1984 р. - 21.09.1984 р., 03.05.1985 р. - 07.05.1985 р., 16.10.1986 р. - 17.10.1976 р. , 08.04.1988 р. - 11.04.1988 р., 13.06.1989 р. - 17.06.1989 р. , 20.01.1998 р. - 20.02.1998 р., 25.03.1998 р. - 25.04.1998 р., 06.10.1998 р. - 28.10.1998 р., 02.11.1998 р. - 25.11.1998 р., 29.02.1998 р. - 01.03.1999 р., 12.01.2000 р. - 12.02.2000 р.
Таким чином, відповідачі не враховують період, за який відсутня оплата праці: квітень 1998 року, жовтень, листопад 1998 року, січень, лютий 1999 року, січень-березень 2000 року.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачі не зарахували до пільгового стажу окремі місяці періоду з 1997 по 2000 роки, а саме з січня по березень 1997 року, з вересня 1997 року по листопад 1997 року, з січня 1998 року по березень 1998 року, з травня 1998 року по серпень 1998 року, березень 1999 року, травень 1999 року, червень 1999 року, жовтень-листопад 1999 року за які не було сплачено мені заробітної плати, або було сплачено значно менше за середню зарплату працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області пояснила, що було обрахувано пільговий стаж позивача за рішенням Комісії з 01.01.1982 року по 30.03.2000 року, за винятком вищевказаних періодів, та за фактично відпрацьований час, а саме: з 01.01.1982 - 17.09.1984 р.; 22.09. 1984 - 02.05.1985; 08.05.1985 - 15.10.1986; 18.10.1096 - 07.04.1988; 12.04.1988 - 12.06.1989 ; 18.06.1989 - 31.12.1996; 01.04.1997 - 31.08.1997; 01.12.1997 - 31.12.1997; 01.09.1998 - 30.09.1998; 01.12.1998 - 28.12.1998; 01.04.1999 - 30.04.1999; 01.07.1999 - 30.09.1999; 01.12.1999 - 31.12.1999 та за 1978 р. - 195 т/д; 1979 р. - 11 т/д; 1981 - 89 т/д.. Всього нараховано позивачу пільгового стажу відповідно до пояснень відповідачів - 16 років 11 місяців 25 днів.
Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач посилається на те, що пільговий стаж становить більше 21 року, при загальному стажі 36 років 8 місяців 16 днів та надала пояснення щодо періодів роботи, які необхідно зарахувати до спеціального пільгового стажу позивача, вказуючи, що пільговий період складається з 20.11.1981 року по 30.03.2000 рік відповідно до записів в трудовій книжці та наданих архівних довідок з Комунальної установи Бориспільської районної ради «Бориспільський районний трудовий архів» від 09.06.2015 року №04-35/157 про отримання заробітної плати за період 1981-1985 років, від 09.06.2015 року №04-35/158 про отримання заробітної плати за період 1986-1990 років, від 09.06.2015 року №04-35/159 про отримання заробітної плати за період 1991-1995 років, архівною довідкою з Комунальної установи Бориспільської районної ради «Бориспільський районний трудовий архів» від 09.06.2015 року №04-35/160 про отримання заробітної плати за період 1996-2000 років, що становить 18 років 4 місяці 11 днів.
А також, звертає увагу на те, що відповідачі до пільгового стажу позивача не врахували службу в армії з 14.05.1979 року по 02.06.1981 рік, що становить 2 роки 19 днів.
На підставі наведеного, замість правильного визначення пільгового стажу позивача відповідно до записів у трудовій книжці колгоспника у період з 1978 року по 1979 року на роботі у колгоспі «Перше травня» Сарненського р-ну Ровенської області трактористом-машиністом, в якій зазначено, що позивач має відпрацьованих у 1978 році - 222 людоднів за рік (понад встановлених 200 л/днів) та 11 людоднів за рік у 1979 році, 99 людоднів за рік у 1981 році, що становить 332 людодні або 1 рік 3 місяці 20 днів, відповідачі обчислюють пільговий стаж із розрахунку :1978 р.- 195 трудоднів, 1979 р. - 11 т/д, 1981р. - 89 т/д., що становить 9 місяців 16 днів.
При обчисленні періодів роботи з 1978 року по 1979 року , з 20.11.1981 року по 30.03.2000 рік та службою в армії, який враховується до пільгового стажу, спеціальний пільговий стаж становить 21 рік 8 місяців 20 днів, що достатньо для призначення пенсій за віком на пільгових умовах.
Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріаламми справи, що відповідачі зараховують до пільгового стажу позивача період його роботи з 01.01.1982 року по 30.03.2000 року (за винятком військової служби, періодів за які відсутнє нарахування заробітної плати, відпусток без оплати та періоди роботи, коли заробітна плата значно менша в порівнянні з показниками середньомісячної заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України), і за весь відпрацьований час.: 1978 р.- 195 трудоднів, 1979 р. - 11 т/д, 1981 89 т/д.), що становить 17 років 1 місяць 26 днів.
Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також додатковим поясненням та наданим заперечення, колегія звертає увагу на наступне.
Відповідно до п. «в» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Відповідно до статті 62 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, в тому числі і спеціальний, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічне положення щодо документу, який підтверджує стаж роботи, відображене в Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок).
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку).
Трудова книжка, трудова книжка колгоспника позивача заповнена відповідно до положень внесення записів до трудових книжок, у ній містяться усі необхідні записи для підтвердження трудового стажу позивача, неправильності чи неточності записів про періоди роботи в трудовій книжці відсутні.
Як вбачається із трудової книжки колгоспника стаж роботи позивача трактористом починається з 1973 року по 30.03.2003 року і підтверджується записами в трудовій книжці.
Згідно з п. 1 Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 р. № 7 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства», до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).
Щодо зарахування періоду служби в аврмії до пільгового стажу, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Аналогічні норми передбачені частиною 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Міністерством соціального захисту населення України надане роз'яснення за № 2 від 26 березня 1993 року яким визначено, що стаж перебування на військовій службі підлягає зарахуванню в стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, якщо на момент призиву на військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що передбачає пільги.
Так, у період з 1978 року по 1979 року позивач працював у колгоспі «Перше травня» Сарненського р-ну Ровенської області (доказ - запис у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1) і має відпрацьованих у 1978 році - 222 людино-днів за рік (понад встановлених 200 л/днів) та 11 людино-днів за рік у 1979 році.
Таким чином, стаж пільгової роботи складає: 1 рік 11 днів.
З 14.05.1979 року по 02.06.1981 року служив у лавах Радянської Армії (запис у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1, запис трудовій книжці №1, військовий квиток НОМЕР_2), що складає 2 роки 18 днів.
Повернувшись з армії, з липня 1981 року став працював трактористом у колгоспі «Перше травня» Сарненського р-ну Ровеньскої області (підтвердження - запис у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1, архівна довідка трудового архіву Сарненського р-ну Рівненської області від 15.06.2015 року №380), де відпрацював 99 людоднів за рік, що становить 3 місяці 9 днів.
Таким чином, період служби позивача, з 14.05.1979 року по 02.06.1981 рік, у лавах Радянської Армії має зараховуватися до пільгового стажу позивача.
Колегія суддів звертає увагу на те, що до пільгового стажу не можуть бути невраховані періоди відпусток без збереження заробітної плати: 18.09.1984 р. - 21.09.1984 р., 03.05.1985 р. - 07.05.1985 р., 16.10.1986 р. - 17.10.1976 р. , 08.04.1988 р. - 11.04.1988 р., 13.06.1989 р. - 17.06.1989 р. , 20.01.1998 р. - 20.02.1998 р., 25.03.1998 р. - 25.04.1998 р., 06.10.1998 р. - 28.10.1998 р., 02.11.1998 р. - 25.11.1998 р., 29.02.1998 р. - 01.03.1999 р., 12.01.2000 р. - 12.02.2000 р. , що становить 6 місяців 4 дні.
Так, з 20.11.1981 року по 30.03.2000 року почав працював трактористом- машиністом в радгоспі «Глибочанський» Бориспільського р-ну Київської області (запис трудовій книжці №2-5). З 21.05.1997 року радгосп «Глибочанський» реорганізовано в КСП «Глибоке».
Підтвердженнями є: архівними довідками з Комунальної установи Бориспільської районної ради «Бориспільський районний трудовий архів» від 09.06.2015 року №04-35/157 підтверджено отримання заробітної плати за період 1981-1985 років, №04-35/158 від 09.06.2015 року підтверджено отримання заробітної плати за період 1986-1990 років , №04-35/159 від 09.06.2015 року підтверджено отримання заробітної плати за період 1991-1995 років, №04-35/160 від 09.06.2015 року про отримання заробітної плати за період 1996-1999 років.
Стаж пільгової роботи складає: 18 років 4 місяці 11 днів.
На підставі вище зазначеного, стаж пільгової роботи відповідно до записів у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1. трудовій книжці та служби в армії становить 21 рік 8 місяців 18 днів.
Також, необхідно врахувати періоди, за які відсутня оплата праці: квітень 1998 року (з 01.04.1998 року по 30.04.1998 року), жовтень, листопад 1998 року (з 01.10.1998 року по 30.11.1998 року), січень, лютий 1999 року, січень-березень 2000 року (01.01.2000 року по 31.03.2000 року). Вказані періоди про відсутність оплати праці співпадають з періодами відпусток без збереження заробітної плати.
Щодо посилання відповідача про не включення до загального стажу роботи періоди роботи в КСП «Глибоке» з 20.10.2000 року по 16.03.2001 рік через неповну зайнятість в даний період, колегія суддів звертає увагу на наступне.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Важливою новацією цього Закону є те, що наявність стажу прямо пов'язана зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тобто до страхового стажу зараховуються лише ті періоди, протягом яких сплачувалися страхові внески. Це, є принциповою відмінністю між поняттями «трудовий стаж» та «страховий стаж».
Разом з цим, слід зазначити, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до стажу відповідно до здійснених записів в трудовій книжці та додаткових документів, які підтверджують періоди навчання, проходження військової служби та догляду за дитиною до 3-х років.
Після 1 січня 2004 р. стаж обчислюється в одинарному розмірі та залежно від сплати внесків до Пенсійного фонду. За ці періоди страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно ст.24 ч.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який вступив в дію з 01.01.2004 року, періоди трудової діяльності і інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цимЗаконом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Відповідно до вище зазначеного колегія суддів приходить до висновку, що не зарахування відповідачами до пільгового стажу позивачу окремих місяців періоду з 1997 по 2000 роки, а саме з січня по березень 1997 року, з вересня 1997 року по листопад 1997 року, з січня 1998 року по березень 1998 року, з травня 1998 року по серпень 1998 року, березень 1999 року, травень 1999 року, червень 1999 року, жовтень-листопад 1999 року за які йому не було сплачено заробітної плати, або було сплачено значно менше за середню зарплату працівників, зайнятих у галузях економіки України, є протиправним, оскільки залежність стажу від отриманої зарплати встановлена лише з 01.01.2004.
Отже, період роботи з січня 1997 по березень 2000 року має бути зарахований до загального та пільгового стажу повністю.
Зазначене стосується також періодів роботи за які відсутня оплата праці, тобто квітень 1998 року, жовтень, листопад 1998 року, січень, лютий 1999 року, січень-березень 2000 року.
Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 р. № 7 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства», до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепих установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).
Міністерством соціального захисту населення України надане роз'яснення за № 2 від 26 березня 1993 року яким визначено, що стаж перебування на військовій службі підлягає зарахуванню в стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, якщо на момент призиву на військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що передбачає пільги.
Відповідно ч.4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який вступив в дію з 01.01.2004 року, періоди трудової діяльності і інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цимЗаконом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Таким чином, підтверджується трудовий стаж позивача на посаді тракториста-машиніста, який надає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Колегія суддів приходить до висновку, що до пільгового стажу можна врахувати наступні періоди, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах: період роботи у колгоспі «Перше травня» Сарненського р-ну Ровенської області за 1978, 1979, 1981 роки, що становить 332 людодні або 1 рік 3 місяці 20 днів;- спеціального стажу з 20.11.1981 року по 30.03.2000 (з врахуванням періодів, за які відсутнє нарахування заробітної плати, та періодів роботи, коли заробітна плата значно менша в порівнянні з показниками середньомісячної заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України з січня по березень 1997 року, з вересня 1997 року по листопад 1997 року, з січня 1998 року по березень 1998 року, з травня 1998 року по серпень 1998 року, березень 1999 року, травень 1999 року, червень 1999 року, жовтень-листопад 1999 року), що становить 18 років 4 місяці 11 дні; служби в армії з 14.05.1979 року по 02.06.1981 рік, що становить 2 роки 19 днів.
Таким чином, пільговий стаж складає 21 рік 8 місяців 20 днів.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.