Київським апеляційним адміністративним судом винесено постанову в справі про визнання протиправним та скасування рішення Бориспільської міської ради Київської області про перейменування вулиці Лютнева від вул. Київський Шлях до перетину з вул. Головатого

В березні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому згідно заяви про уточнення адміністративного позову, просить визнати протиправним та скасувати п/н 5 додатку 1 рішення Бориспільської міської ради Київської області «Про перейменування окремих вулиць, провулків, площі та водного об'єкту міста Борисполя» від 17 грудня 2015 року №42-2-УІІ щодо перейменування вулиці Ватутіна у вулицю Старокиївська.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 5 додатку 1 рішення Бориспільської міської ради Київської області «Про перейменування окремих вулиць, провулків, площі та водного об'єкту міста Борисполя» від 17 грудня 2015 року №42-2-УІІ щодо перейменування вулиці Ватутіна у вулицю Старокиївська.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи,просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2016 року апеляційну скаргу Бориспільської міської ради Київської області - задоволено частково. Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2016 року змінено в мотивувальній частині. В іншій частині постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2016 року залишено без змін.

При цьому суд виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.

Згідно ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі Закону України від 09.04.2015. № 317 «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», Закону України від 24.05.2012. № 4865 «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» та Закону України від 21.05.1997. № 280/97 «Про місцеве самоврядування» 17.12.2015. Бориспільською міською радою Київської області прийнято рішення № 42-2-VІІ «Про перейменування окремих вулиць, провулків, площі та водного об'єкту міста Борисполя».

Відповідно до п/н 5 додатку 1 вказаного рішення вулиця Ватутіна перейменована у вулицю Старокиївська. (п.п.1.1. п. 1 вказаного Рішення).

В додатку 1 наведено перелік окремих вулиць та провулків, які підпадають під дії Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача в частині п/н 5 додатку 1 рішення Бориспільської міської ради Київської області «Про перейменування окремих вулиць, провулків, площі та водного об'єкту міста Борисполя» від 17 грудня 2015 року № 42-2 VII щодо перейменування вулиці Ватутіна у вулицю Старокиївська, позивачем, як мешканцем м. Борисполя, який проживає по вулиці Ватутіна, подано вказаний адміністративний позов.

Вирішуючи спір, судом першої інстанції суд першої інстанції зазначено, що Бориспільською міською радою неправомірно прийнято оскаржуване рішення про перейменування вулиці Ватутіна на вулицю Старокиївська, чим порушено законні права позивача, а саме обмежено можливість брати участь в громадських обговореннях питання перейменування вулиці Ватутіна, на якій він проживає, обмежений в можливості вносити свої пропозиції стосовно назви вулиці, бути присутнім на засіданні комісії з вивчення питання перейменування та повернення історичних назв площ, вулиць і провулків у місті при підготовці на розгляд міської ради пропозицій по перейменуванню вулиці, подавати запити на інформацію, бути на прийомі у посадових осіб органів місцевого самоврядування, ініціювати та проводити мирні зібрання громадян щодо перейменування вулиці Ватутіна, збирати підписи в підтримку своєї пропозиції щодо нової назви вулиці. У зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Пункт 6 прикінцевих та перехідних положень Закону України від 09.04.2015. № 317 «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (надалі по тексту - Закону № 317) передбачено, що органам місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку здійснити демонтаж пам'ятників, пам'ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов'язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, а також в установленому порядку перейменувати райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, інші об'єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об'єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.

Згідно із абз. є п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 317, символіка комуністичного тоталітарного режиму - це символіка, що включає назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об'єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов'язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з'їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов'язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 317 встановлено, що для прийняття рішень про перейменування вулиць органам місцевого самоврядування надано шість місяців строк з дня набрання чинності цим Законом. Зазначений Закон набрав чинності 21.05.2015і відповідно цей строк сплинув 20.11.2015.

Абзацом 2 пункту 6 Закону № 317 встановлено, що у разі якщо протягом зазначеного в абзаці першому цього пункту строку сільською, селищною, міською радою в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке рішення у формі розпорядження приймається відповідним сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту. Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що станом на 17.12.2015. - день прийняття рішення, що оскаржується, воно повинно було прийматись у формі розпорядження міського голови (або особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження), а не у формі рішення міської ради.

Законом, що визначає підстави та порядок присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій є Закон України від 24.05.2012. № 4865 «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» (надалі по тексту - Закон № 4865).

Відповідно до положень ст. 11 Закону № 4865 зміна присвоєного юридичній особі та/або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події або збереження за правонаступником присвоєного імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події у разі припинення юридичної особи, якій присвоєно ім'я фізичної особи, ювілейну та святкову дату, назву і дату історичної події, а також передання всього її майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам здійснюється в такому самому порядку, як і присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події.

У поданні про зміну, відмову від присвоєних імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події або їх збереження обов'язково зазначається обґрунтування (п. 2 ч. 1).

Зміна імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події, присвоєних юридичним особам та об'єктам права власності, здійснюється лише після проведення громадського обговорення (ч. 2).

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону № 4865 імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об'єктам права власності лише після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу.

Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1 та 2 ст. 6 Закону № 4865 встановлено, що подання про присвоєння юридичній особі або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події - письмовий документ, що містить пропозицію про присвоєння конкретно визначеній юридичній особі або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та вноситься на розгляд суб'єктів, уповноважених присвоювати імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій.

Подання про присвоєння юридичній особі або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події повинно містити: 1) найменування суб'єкта, якому вноситься таке подання (стаття 8 цього Закону); 2) найменування суб'єкта, який підготував подання, із зазначенням його місцезнаходження (стаття 7 цього Закону); 3) зміст порушеного питання та обґрунтування необхідності присвоєння юридичній особі або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події із зазначенням підстав та умов присвоєння відповідно імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події згідно з підставами та умовами, визначеними у статті 3 цього Закону.

До подання про присвоєння юридичній особі або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події також додаються: 1) інформаційна довідка про фізичну особу, ім'я якої пропонується присвоїти, ювілейну, святкову чи історичну дату або назву історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі або об'єкту права власності; 2) розрахунки та кошторис витрат, пов'язаних з присвоєнням юридичній особі або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події; 3) узагальнені зауваження і пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.

За правилами п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону № 4865 подання про присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події скверам, бульварам, вулицям, провулкам, узвозам, проїздам, проспектам, площам, майданам, набережним, мостам готується сільським, селищним, міським головою.

Така сама норма щодо міського голови, як суб'єкту, який готує подання стосовно присвоювання юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, встановлена і статтею 8 Закону № 4865.

На виконання положень Закону № 4865, постановою Кабінетів Міністрів України від 24 жовтня 2012 р. № 989 затверджено «Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій».

Відповідно до ч. 2 п. 1 Порядку № 989 його дія поширюється на суб'єктів, що готують подання про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, визначених статтею 7Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій".

За змістом п. 2 Порядку № 989 громадське обговорення проводиться з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозицій щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та врахування їх думки під час прийняття відповідного рішення.

У пункті 3 Порядку № 989 зазначено, що організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення (конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле - або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація) виходячи з необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власних організаційних можливостей.

22 вересня 2015 року виконавчий комітет Бориспільської міської ради прийняв рішення № 509 «Про організацію громадського обговорення щодо перейменування окремих вулиць та провулків міста Борисполя» (надалі по тексту - рішення №509), у пункті 3 якого зазначено, що у рамках проведення громадського обговорення слід передбачити наступні заходи: публікації у засобах масової інформації з пропонованими назвами вулиць та провулків; круглий стіл за участі голів вуличних та будинкових комітетів; електронні консультації; засідання громадської ради; збори мешканців вулиць.

Пунктом 5 Рішення № 509 вирішено закріпити відповідальних працівників структурних підрозділів виконавчого комітету міської ради за організацією та проведення громадських обговорень на окремих вулицях та провулках міста Борисполя у складі згідно з додатком 4.

У пункті 6 Рішення № 509 вирішено рекомендувати депутатам міської ради, головам вуличних та будинкових комітетів, членам громадської ради при виконавчому комітеті міської ради, топонімічної комісії при виконавчому комітеті міської ради взяти участь у зборах з мешканцями вулиць, які підлягають перейменуванню.

Однак, відповідачем не надано суду доказів того, що процесу перейменування вулиці Ватутіна передувало відповідне подання, підготовлене міським головою, яке б містило найменування суб'єкта, якому вноситься таке подання; найменування суб'єкта, який підготував подання, із зазначенням його місцезнаходження; зміст порушеного питання та обґрунтування необхідності присвоєння юридичній особі або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події із зазначенням підстав та умов присвоєння відповідно імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події згідно з підставами та умовами, визначеними у статті 3 Закону № 4865 з інформаційною довідкою про фізичну особу, ім'я якої пропонується присвоїти, ювілейну, святкову чи історичну дату або назву історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі або об'єкту права власності; розрахунком та кошторисом витрат, пов'язаних з присвоєнням юридичній особі або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події; узагальненими зауваженнями і пропозиціями, що надійшли під час громадського обговорення.

Згідно з п. 4 додатку 4 Рішення № 509 відповідальними працівниками структурних підрозділів виконавчого комітету міської ради за організацією та проведення громадських обговорень на вулиці Ватутіна міста Борисполя призначені ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Однак, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що вказані відповідальні працівники вжили будь-які заходи щодо проведення відповідних громадських обговорень на вулиці Ватутіна міста Борисполя.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що воно прийняте з врахуванням пропозицій мешканців міста Борисполя. При цьому, у звіті про результати громадського обговорення щодо перенайменування окремих вулиць та провулків міста Борисполя, складеного заступником міського голови ОСОБА_9, зазначено, що від депутата міської ради VI скликання ОСОБА_10 надійшло письмове звернення з проханням не перейменовувати вулицю Ватутіна. У той же час, жодної пропозиції від жителів міста Бориспіль, і, зокрема, від мешканців вулиці Ватутіна про необхідність її перейменування не надходило.

Крім того, судом апеляційної інстанції з метою підготовки до розгляду справи здійснено прослуховування технічного запису судових засідань суду першої інстанції та встановлено, що допитана в якості свідка ОСОБА_11 зазначила, що вона мешкає на вулиці Ватутіна і є головою вуличного комітету цієї вулиці. Повідомила, що ані як представник громади вулиці Ватутіна, ані як пересічний мешканець міста Бориспіль вона не знала про наміри відповідача перейменовувати вулицю Ватутіна. Повідомила, що дізнавшись про факт перейменування вулиці Ватутіна, вона особисто обійшла всі домоволодіння вулиці Ватутіна та спілкувалась з їх мешканцями. Зазначила, що люди не знали про наміри перейменовувати вулицю Ватутіна, що переважна більшість мешканців вулиці Ватутіна проти такого перейменування. При цьому ОСОБА_11 збирала особисті підписи вказаних мешканців, які надала суду для огляду.

Аналогічні пояснення надали допитані в суді у якості свідків мешканці вулиці Ватутіна Швидун Володимир Григорович та ОСОБА_12.

Свідок ОСОБА_13, повідомила суд, свого часу підготувала звернення про необхідність, важливість та актуальність проведення роз'яснювальної роботи по округах щодо встановлення історичної справедливості, поверненням бориспільцям їхньої справжньої історії, що відображено у протоколі засідання топонімічної комісії при Бориспільській міській раді від 08.06.2015. № 2. У протоколі засідання топонімічної комісії при Бориспільській міській раді від 18.11.2015. № 3 депутат міської ради VI скликання ОСОБА_14 зауважив про відсутність людей у залі, що, на його думку, свідчить про необізнаність містян у зазначеній темі. На що ОСОБА_9 зазначила, що депутати ще мають час для проведення роз'яснювальної роботи на округах, де мають повідомити своїх виборців про те, що вже ближчим часом уся топоніміка, пов'язана з комуністичним режимом, має бути замінена. У тому ж протоколі зазначено, що станом на 18.11.2015. від жителів міста Бориспіль надійшло близько 30 звернень.

Допитані у якості свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_15 зазначили, що вони є членами топонімічної комісії при Бориспільській міській раді, і, відповідно, можуть надати пояснення стосовно роботи цієї комісії. Про звернення депутата міської ради VI скликання ОСОБА_10 з проханням не перейменовувати вулицю Ватутіна їм не було відомо, хоча свідок ОСОБА_13 у своїх поясненнях вказала, що жодних заперечень проти перейменування вулиці Ватутіна не надходило. На думку свідків, яка ґрунтується в тому числі на рекомендаціях Українського інституту національної пам'яті, генерал Ватутін М.Ф. нищив тих, хто боровся за незалежність України, а під час Великої Вітчизняної Війни за його вини загинуло велика кількість бійців.

Таким чином, враховуючи покази свідків, а також відсутність зауважень громадськості щодо перейменування вулиці Ватутіна, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що громадське обговорення щодо перейменування вулиці Ватутіна на вулицю Старокиївська не проводилось.

Крім того, як вбачається з листа заступника голови Українського інституту національної пам'яті, рекомендаціями якого керувалась топонімічна комісія при виконавчому комітеті міської ради, на об'єкти топоніміки, названі на честь М.Ф. Ватутіна, не поширюється дія Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», оскільки відповідно до пп.«є» п.4 ч.І ст.1 вказаного Закону ця особа пов'язана з опором та вигнанням нацистських окупантів з України.

Отже, враховуючи, що перейменування вулиці Ватутіна не пов'язано з виконанням положень Закону № 317 , колегія суддів вважає, що Бориспільська міська рада не зобов'язана була вжити заходів щодо перейменування та перейменовувати вулицю Ватутіна, оскільки дана назва не містить символіки комуністичного тоталітарного режиму.

Викладене в сукупності дає підстави суду апеляційної інстанції для висновку, що відповідачем не доведено дотримання порядку проведення громадських обговорень, визначених рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради №509 від 22 вересня 2015 року «Про організацію громадського обговорення щодо перейменування окремих вулиць та провулків міста Борисполя» та Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, затвердженого постановою КМУ, зокрема без внесення відповідного подання, без належного повідомлення громадськості - мешканців вулиці Ватутіна, без проведення громадського обговорення протягом визначеного законом строку

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку не виконано.

Разом з тим, перевіряючи доводи апелянта про помилковість висновків суду, викладених в мотивувальній частині стосовно того, що представниками відповідача у судовому засіданні дано пояснення «..відповідно до яких відповідальні працівники структурних підрозділів міської ради відповідальні за проведення громадських обговорень на окремих вулицях та провулках міста Борисполя, зокрема по вулиці Ватутіна - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 було зайняті під час проведення виборів місцевих депутатів, а тому лише формально віднеслись до покладених на них обов'язків щодо організації обговорення щодо перейменування вулиці» (абз.4 п'ятої сторінки оскаржуваної постанови), судом апеляційної інстанції здійснено прослуховування технічного запису судових засідань суду першої інстанції та встановлено, що представниками відповідача такі пояснення не надавалися.

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково зазначено в мотивувальній частині оскаржуваної постанови, що такі пояснення представниками відповідача надавалися.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що місцевий суд, вирішуючи спір, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним і скасування оскаржуваного рішення відповідача в частині, проте, пославшись в мотивувальній частині, як на одну із підстав для цього, на пояснення представників відповідача, порушив норми процесуального права, оскільки такі згідно технічного запису судового засідання представниками відповідача суду не давалися.

Оскільки судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але з помилковим застосуванням норм процесуального права, це є підставою для зміни судового рішення. тому суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу частково, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2016 року в її мотивувальній частині змінює шляхом виключення з неї посилання на те, що поясненнями представників відповідача, наданими у судовому засіданні, відповідно до яких відповідальні працівники структурних підрозділів міської ради відповідальні за проведення громадських обговорень на окремих вулицях та провулках міста Борисполя, зокрема по вулиці Ватутіна - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 було зайняті під час проведення виборів місцевих депутатів, а тому лише формально віднеслись до покладених на них обов'язків щодо організації обговорення щодо перейменування вулиці.

В іншій частині постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2016 року є законною та обґрунтованою.

Оскільки суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, проте помилково застосував норми процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню частковому задоволенню, а рішення суду підлягає зміні у частині мотивування відповідно до наведеного даній постанові.