Узагальнення судової практики щодо розгляду цивільних справ за позовами про захист честі та гідності фізичної особи

Узагальнення судової практики

Бориспільського міськрайонного суду Київської області щодо розгляду цивільних справ за позовами про захист гідності та честі фізичної особи, ділової репутації фізичної та юридичної особи, а також спростування недостовірної інформації 

На виконання листа Апеляційного суду Київської області від 25 квітня 2017 року №07-15/32/2017 Бориспільським міськрайонним судом Київської області проведено узагальнення судової практики у цивільних справ за позовами про захист гідності та честі фізичної особи, ділової репутації фізичної та юридичної особи, а також спростування недостовірної інформації за період 2015-2016 роки.

Захист честі, гідності і ділової репутації право громадянина та юридичної особи вимагати через суд спростування недостовірної інформації (відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво), яка принижує їхню честь, гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди їхнім інтересам. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Честь - поняття моральної свідомості й категорія етики, що включає в себе моменти усвідомлення індивідом свого суспільного значення й визнання цього значення з боку суспільства.

Гідність - це поняття моральної свідомості, яке виражає уявлення про цінність всякої людини, як моральної особистості, а категорія етики, що означає особливе моральне ставлення людини до себе і ставлення до неї з боку суспільства, в якому визнається ці особистості. Поняття гідності вживається у законодавствах численних країн та у міжнародному праві.

Ділова репутація - сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону.

Зміст цивільно-правового захисту честі, гідності та ділової репутації становлять правовідносини, в яких морально потерпіла сторона наділяється правом вимагати за судом спростування відомостей, які порочать її честь, гідність та ділову репутацію, а друга сторона, яка такі відомості поширила, зобов'язана дати спростування, якщо не доведе, що відомості відповідають дійсності.

До правомочних суб'єктів даних правовідносин належать громадяни або організації - юридичні особи, щодо яких були поширені неправдиві відомості, які порочать їх честь, гідність чи ділову репутацію. В суді ці особи, як правило, виступають як позивачі.

Статистичний аналіз спорів про захист честі, гідності та ділової репутації за 2015 рік:

У 2015 році до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла 20 цивільна справа про захист честі, гідності та ділової репутації.

Загальна кількість справ, що перебувають у системі документообігу суду, з урахуванням 1 справи, що перейшли з попереднього звітного періоду за 2014 рік, 21 справа.

Із вищевказаної кількості розглянуто 12 справ, з них 9 справ із ухваленням рішення, 6 справи - із задоволенням позову, 4 справ залишені без розгляду.

Статистичний аналіз спорів про захист честі, гідності та ділової репутації за 2016 рік:

У 2016 році до Бориспільського міськрайонного  суду Київської області надійшло 2 цивільних справ про захист честі, гідності та ділової репутації.

Загальна кількість справ з урахуванням 2-х цивільних справ, що перейшли з попереднього звітного періоду становить 4 цивільні справи про захист честі, гідності та ділової репутації.

Із вищевказаної кількості справ, що перебувають у системі документообігу, розглянуто 2 цивільні справ, з них 2 справи залишено без розгляду, інші перебувають на розгляді.

Позовні заяви про захист честі, гідності та ділової репутації в основному відповідали вимогам чинного законодавства, до них додавалися необхідні документи.

Однак у 3 справах винесено ухвали про залишення позовної заяви без руху у зв’язку з не наданням доказів підтвердження сплати судового збору.

У 8 справах винесено Бориспільським міськрайонним судом Київської області ухвали про залишення позовної заяви без розгляду у 3 випадках з підстав не явки позивача, а у 5 випадках за заявою позивача. Одна справа направлена за підсудністю та одна повернута позивачу з підстав подання до належного суду за підсудністю.

З загальної кількості розглянутих справ було подано 6 апеляційних скарг, однак Апеляційний суд Київської області всі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області залишив без змін.

Справи про захист честі, гідності та ділової репутації розглядалися у строки, встановлені законодавством.

Аналіз окремих справ, розглянутих за звітний період.

В липні 2015 року К-.нь Н.П. звернулась до суду з позовом про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, в обґрунтування якого вказала на те, що в інформаційному бюлетені «Рідне село» - вісник сільської ради сіл Щасливого та Проліски поширено недостовірну інформацію про позивача, зокрема про те, що К.-нь Н.П. є агітатором «Піраміди Чмиря»; завербованою «активісткою» «сєтєвих» агітаторів; відпрацьовує завдання із затягування в «сєтєву» павутину довірливих громадян. Насправді позивач має гарну репутацію, є шанованою людиною, громадським активістом Громадської спілки «Громада Щасливого», яка покликана захищати інтереси місцевої громади жителів сіл Проліски та Щасливе на добровільних засадах. Громадська спілка «Громада Щасливого» не є політичною партію чи політичною організацією, не висуває кандидатів на посаду сільського голови чи депутатів сільської ради, а виключно реалізовує передбачені Законом права щодо контролю діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування. Поширена відповідачем інформація доведена до відома необмеженого кола осіб, стосується позивача, оскільки її ім’я та фотографія були надруковані та оприлюднені в статті під назвою «Мережеві агітатори. Агітатори ГС «Громада Щасливого: Н. Лашкіна, Г. Шатило, В. Бойко, Н. Конченко» в інформаційному бюлетені. Вказана інформація є недостовірною, а також порушує особисті немайнові права позивача, так як негативно впливає на соціальну оцінку позивача в очах оточуючих, створюючи образ позивача як неправдивої людини та шахрая. Зважаючи на це, К.-нь Н.П. просила суд визнати недостовірною інформацію, поширену Щасливською сільською радою Бориспільського району в інформаційному бюлетені «Рідне село», просила зобов’язати Щасливську сільську раду Бориспільського району публічно спростувати недостовірну інформацію про неї, шляхом публікації спростування, а також відшкодувати їй завдану моральну шкоду у розмірі 8000 гривень.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенні.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Але, як встановлено у ході розгляду справи сторони не скористались наданим їм правом на відповідь, а звернулись до суду з даними позовами.

Згідно ч.3 ст. 277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суд повинен визначити характер такої інформації та з’ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оцінюючим судженням.

Тому, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окрему, а також достатність і взаємний зв’язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про захист честі та гідності, частково знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Суд першої інстанції керувався ст.ст З, 9. 28, 34 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 277, 297 ЦК України, Постановою пленуму ВСУ від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі, фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» , ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, - суд виніс правильне рішення, задовольнивши позов частково.

В червні 2015 року В.-то В.М. звернувся до суду з позовом про визнання інформації недостовірною, зобов’язання спростувати інформацію та відшкодувати моральну шкоду та обґрунтував його тим, що інформація на інтернет-сайті www.borinfo.com.ua газета «Ринок Бориспіль», щодо статті з назвою «Ігор Мірошниченко став на захист заказника «Хутір Чубинського», де ведуться незаконні забудови» не відповідає дійсності та негативно впливає на ділову репутацію.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2016 року у задоволенні позову В.-то В.М. до газети «Ринок Бориспіль», Всеукраїнського об’єднання «Свобода» про визнання інформації недостовірною, зобов’язання спростувати інформацію та відшкодувати моральну шкоду відмовлено. При цьому судом було встановлено, що відповідачі не порушували особистого немайнового права позивача. Крім того, в матеріалах цивільної справи були відсутні докази на підтвердження того, що у зв’язку з опублікуванням статті В.-о В.М. зазнав душевні переживання.

Усі справи про спори, про захист честі, гідності та ділової репутації фізичних та юридичних осіб розглядались у встановлені законом процесуальні строки, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Рішення та ухвали судів відповідали вимогам, встановленим ЦПК України,

Судді в повній мірі досліджували обставини справи, визначали характер спірних правовідносин, завжди правильно визначали норму матеріального закону, який підлягав застосуванню до вказаних правовідносин, чітко і неухильного дотримувалися норм чинного законодавства при розгляді цивільних справ, забезпечуючи своєчасне вирішення питань відкриття провадження у справах, належну підготовку справ до розгляду, розгляд справ протягом розумного строку, підвищення особистої відповідальності за якісний та оперативний їх судовий розгляд, дотримання, правил підсудності, належне складання та оформлення процесуальних документів, реагування на випадки порушення законодавства відповідними учасниками правових відносин.

У мотивувальній частині рішення судді викладали встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових, майнових та немайнових вимог, чітко викладали резолютивну частину, яка повинна містити висновки по суті не забуваючи при цьому зазначати в ній висновок суду про розподіл судових витрат.

Проблемних питань при вирішенні спорів що виникають з позовних заяв про захист честі, гідності та ділової репутації фізичних та юридичних осіб у суддів Бориспільського міськрайонного суду Київської області не виникало.