Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До суду звернулась особа з позовом до Банку про захист прав споживача, визнання протиправними дій щодо розголошення банківської таємниці та такими, що здійсненні із використанням нечесної підприємницької практики, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Серед іншого позивач вказував на те, що через відділення поштового зв'язку погасила заборгованість за кредитними лініями перед відповідачем.
Незважаючи на погашення двох кредитних ліній ще у квітні 2016 року працівники Банку щоденно по декілька разів на день (окрім - неділі) у період з травня 2016 року по липень 2016 року телефонували на всі мобільні телефони та вимагали сплатити неіснуючий борг. З вересня 2016 року працівники відповідача щоденно почали телефонувати не тільки на її мобільні телефони, а й на домашній телефон та вимагають сплатити борг.
В ході судового розгляду було досліджено надані позивачем роздруківки телефонних дзвінків та смс-повідомлень, а також оглянуто телефон позивача з вхідними смс-повідомленнями.
Відповідно до запиту позивача до ГУНП у Вінницькій області, по даному факту було здійснено телефонування на номери, які позивач вказала в заяві та з яких їй телефонували та вимагали сплатити борг, відповідає представник Банку, який відмовляється повідомляти свої анкетні дані та надавати будь - яку інформацію у зв'язку з чим встановити осіб, які телефонують до позивача та опитати їх не виявилось за можливе.
Суд першої інстанції визнав такі дії нечесною підприємницькою практикою.
Суд вказав, що вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» розповсюджуються на всі правовідносини, що діють між сторонами, як при підписанні кредитного договору так і впродовж всього строку його дії.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає, зокрема, будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.
Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції.
При встановленні того, чи містить підприємницька практика елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги береться: час, характер та повторюваність пропозицій щодо придбання продукції; вживання образливих або загрозливих висловів; загроза здійснити незаконні або неправомірні дії.
Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики як здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача.
Суд першої інстанції зазначив, що кількість дзвінків на мобільний та домашній телефони та відправлених смс-повідомлень, що встановлено в судовому засіданні, свідчать про нечесну підприємницьку практику відповідача, що заборонено законом.
Також суд стягнув з Банку 3000 грн на відшкодування моральної шкоди (рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15.11.2016 у справі № 127/8388/16-ц).
Рішення суду першої інстанції залишив без змін апеляційний суд.