flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Апеляційним судом Київської області залишено без змін рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області

31 травня 2017, 16:27

В червні 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2., в якому просив стягнути з нього заборгованість за договором в розмірі 25 546 грн. 35 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 7 139 грн. 21 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 16 714 грн. 46 коп., штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) - 1 192 грн. 68 коп., та понесені по справі судові витрати.

  Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 30.06.2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 8 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.      

   ОСОБА_2 зобов'язався повертати кредит шляхом сплати щомісячного обов'язкового платежу у розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 гривень, а також у разі порушення своїх зобов'язань сплачувати штраф у розмірі 500 гривень та 5% від суми позову. Крім цього, за користування платіжною карткою, а саме: зняття грошових коштів в банкоматах та пунктах видачі готівки ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 зобов'язався сплачувати комісію у розмірі 3% від суми операції.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується його підписом в заяві.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід»ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг.  

  Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, натомість відповідач ОСОБА_2 не надавав банку своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, внаслідок чого за договором утворилась заборгованість в розмірі 25 546 грн. 35 коп., яку і просив стягнути позивач з відповідача на свою користь.

         Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

    Не погоджуючись з рішенням суду, позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15 травня 2017 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - відхилено. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2017 року - залишено без змін.

При цьому суд виходив з того, що судом першої інстанції встановлено, що 30.06.2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 8 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», складає між ним та банком договір, що підтверджується його підписом в заяві.

Зі змісту Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 30.06.2010 року вбачається, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору шляхом підписання зазначених письмових документів, а також скріплення їх печаткою юридичної особи позивача (а.с.6).

Відповідно до змісту вказаної Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 30.06.2010 року відповідач ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3. та 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року №СП-2010-256, підписання договору являється згодою клієнта відносно прийняття любого розміру кредитного ліміту, встановленого банком (а.с.9-32).

Згідно п. 2.1.1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У відповідності до п. 2.1.1.5.6. Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт зобов'язаний у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до п. 1.1.2.7 Умов та правил, власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.

Згідно п. 2.1.1.7.6. Умов та правил, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.

Відповідно до п. 2.1.1.12.9 Правил користування платіжною карткою, боржник доручає списувати з будь-якого рахунку, відкритого в Банку, в тому числі з картрахунку, грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

Пунктом 1.1.2.4. Умов та Правил визначено, що за незгодою зі зміною Правил та/або «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті, позичальник зобов'язується надати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед Банком заборгованість.

Згідно п. 1.1.3.2.3. Умов та правил банк має право на зміну Тарифів, які викладені на банківському сайті, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни наданого Кредиту (кредитного ліміту) зобов'язаний не менш як за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по картрахунку відповідно до п.4.9 цього договору

У відповідності до п. 1.1.7.12 Умов та правил договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Також вказаними Умовами та правилами передбачено, що за користування Кредитом і Овердрафтом Банк нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360 календарних днів в році, якщо інше не передбачено п.2.1.1.12.13.

З наявного в справі розрахунку заборгованості (а.с.4-5) вбачається, що станом на 31.03.2016 року за відповідачем ОСОБА_2 рахується заборгованість на загальну суму 25 546 грн. 35 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 7 139 грн. 21 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 16 714 грн. 46 коп., штрафу (фіксована частина) в розмірі 500 грн., штрафу (процентна складова) в розмірі 1 192 грн. 68 коп.

         Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що хоча вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості обґрунтовані, заяву подано до суду з пропуском позовної давності, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

       Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

         Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

        Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.  

         Оскільки наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується факт укладення між сторонами договору та факт існування за ним заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків, правильним є висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

   Разом з тим, згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

    Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

   Як роз'яснив Верховний Суд України в правовій позиції, висловленій в постанові №6-14цс14 від 19 березня 2014 року, відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст.261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

   Оскільки відповідач ОСОБА_2 останній платіж за кредитним договором здійснив 24.03.2012 року, правильним є висновок суду про те, що з цього моменту для позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» почався перебіг позовної давності, яка тривала до 24.03.2015 року.

         З позовом до суду ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся лише 07.06.2016 року (а.с.2), пропустивши таким чином визначений ст. 257 ЦК України строк позовної давності.

        Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

        Враховуючи те, що позивачем заяву до суду подано поза межами позовної давності та зважаючи на наявність в матеріалах справи заяви відповідача про застосування наслідків пропуску позовної давності, зробленою ним до ухвалення рішення (а.с.79-81), законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» з підстав пропуску ним позовної давності.  

        Доводи апеляційної скарги з приводу того, що відповідно до умов договору дію платіжної картки встановлено до 01.02.2015 року, відхиляються колегією суддів, оскільки апелянтом на підтвердження даної обставини суду не надано належних та допустимих доказів.

       Інших доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга позивача не містить.  

          Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.