Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До Верховного Суду України звернувся засуджений за частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження) та за частиною 3 статті 296 КК (хуліганство) про перегляд ухвали суду касаційної інстанції.
Особу визнано винуватим у тому, що він, будучи працівником правоохоронного органу, у вільний від роботи час, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинив побиття невстановленої слідством особи, після чого вчинив фізичний опір громадянам, які намагалися припинити його хуліганські дії, внаслідок чого заподіяв потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому кісток носа, численних гематом, а іншому потерпілому – легкі тілесні ушкодження у вигляді забійних ран, саден та гематом.
Вирок суду залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій.
ВССУ відхилив доводи касаційної скарги засудженого про те, що у зв’язку з відмовою потерпілих за частиною 1 статті 122 КК від своїх заяв кримінальне провадження підлягало закриттю, оскільки даний злочин було вчинено за обтяжуючих обставин, а саме - у стані алкогольного сп’яніння.
Верховний Суд України задовольнив частково заяву засудженого, скасував ухвалу ВССУ, а справу направив на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
ВСУ зазначив, що згідно зі статтею 477 КПК, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо певних кримінальних правопорушень, перелік яких зазначено в цій статті. Зокрема, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КК, зазначене в пункті 1 частини 1 статті 477 КПК як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження без обтяжуючих обставин.
З приводу правильного застосування норми права, передбаченої статтею 447 КПК України ВСУ висловив правову позицію у постанові від 8 жовтня 2015 року № 5-132кс15.
Зміст правової позиції Суду, полягає в тому, що для визнання кримінального провадження таким, що здійснюється у формі приватного обвинувачення, застереження у статті 477 КПК щодо обтяжуючих обставин стосується викладених у диспозиції статті Особливої частини КК кваліфікуючих ознак конкретного правопорушення і не поширюється на передбачені частиною першою статті 67 КК обставини, які обтяжують покарання.
Серед обставин, визначених статтею 67 КК є і вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.
ВСУ вказав, що позиція касаційного суду щодо неможливості закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою потерпілих від своїх заяв через те, що злочин, передбачений частиною 1 статті 122 КК, було вчинено за обтяжуючих обставин, а саме у стані алкогольного сп’яніння, не відповідає позиції ВСУ, а тому рішення суду касаційної інстанції підлягає скасуванню (постанова від 18.05.2017 у справі № 5-79кс(15)17).