flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду у справі про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії

09 червня 2017, 13:22

Позивач звернулась до суду з позовом до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про: визнання протиправною відмову в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01 грудня 2015 року відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» у зв'язку з підвищенням заробітної плати за посадою, з якої їй була призначена пенсія; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії  з 01 грудня 2015 року у розмірі 84 % від заробітку відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» у зв'язку з підвищенням заробітної плати за посадою, з якої їй була призначена пенсія, та із збереженням інших виплат, які входять до системи оплати праці державних службовців, з урахуванням нарахованих та фактично виплачених сум із збереженням 84 % нарахування пенсії на момент виходу на пенсію.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України  Київської області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року апеляційну скаргу Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України  Київської області - задоволено.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2017 року - скасовано.

Позовні вимоги Б.-ко Н.А  до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України  Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії за період з 01 грудня 2015 року по 13 серпня 2016 року - залишено без розгляду.

При цьому судом було враховано, що відповідно до п.п. 1 п. 2 розділу ХІ вказаного Закону 889-VIII Закон України «Про державну службу» 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п.п. 10 і 12 цього розділу, був визнаний таким, що втратив чинність.

У свою чергу, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Враховуючи, що Б.-ко Н.А  звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у вересні 2016 року (тобто, спірні правовідносини виникли після набуття чинності новим Законом України «Про державну службу» № 889-VIII), колегія суддів вважає, що підстави для задоволення даного адміністративного позову - відсутні.

Отже, доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 14 березня 2017 року, та є підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України  Київської області - задовольнити, постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2017 року - скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги за період з 01 грудня 2015 року по 13 серпня 2016 року залишити без розгляду, а в задоволенні позовних вимог за період з 14 серпня 2016 року - відмовити.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно з ч. 1 ст. 202 КАС підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.