Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Суди розглядали позов особи про визнання батьківства, внесення відомостей про батька до актового запису про народження дитини та зміну прізвища дитини.
Позивач в обґрунтування позову вказував, що перебував з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах, був присутній при народженні сина, забрав їх із пологового будинку, разом вони обговорювали питання вибору імені дитини. Проте реєстрацію народження сина відповідач здійснила без його участі, приховавши факт реєстрації сина на своє, а не на його прізвище, а батько дитини за її заявою записаний під вигаданими даними. Зазначав, що з сином спілкується і після припинення відносин з відповідачем та бажає не тільки фактично, а й офіційно визнаватися його батьком.
Суд першої інстанції позов задовольнив повністю. Визнав позивача батьком малолітньої особи, ухвалив внести відомості про позивача, як батька дитини, та вказати прізвище дитини за прізвищем батька в актовому записі про народження. Вирішуючи спір, суд з урахуванням положень ст. 146 ЦПК України суд оцінив факт ухилення відповідача від участі в судовій генетичній експертизі.
Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.
ВССУ скасував ухвалу апеляційного суду в частині зміни прізвища дитини та направив справу в цій частині на новий апеляційний розгляд.
ВССУ зазначив, що відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно зі статтею 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
В апеляційній скарзі відповідач вказувала й на необґрунтованість рішення суду в частині зміни прізвища дитини. Суд апеляційної інстанції, відхиляючи апеляційну скаргу, оцінки таким доводам апелянта не надав.
ВССУ вказав, що у судовому рішенні апеляційний суд зобов'язаний дати відповіді на всі доводи апеляційної скарги, оскільки інакше буде порушено вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як мотивування судового рішення судом, який має право на дослідження нових доказів і переоцінку доказів (ухвала ВССУ від 17.05.2017 у справі № 643/8113/14-ц).