Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила: визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області щодо виплати у 2016 році разової допомоги до 05 травня в розмірі меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов'язати Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області вчинити дії щодо донарахування та виплати ОСОБІ_3 щорічної разової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій, відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2016 рік з урахуванням проведених виплат.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.04.2017 позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2017 року апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області задоволено, постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.04.2017 – скасовано та ухвалено нову, якою у задоволенні позову відмовлено повністю.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.6).
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року, в чинній на час встановлення позивачу статусу учасника бойових дій редакції, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Згідно з пунктом 26 розділу VI "Прикінцеві і перехідні положення" Бюджетного кодексу України, норми і положення, зокрема, статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" №141 від 02.03.2016 року встановлено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога), здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах: розмір щорічної допомоги на оздоровлення: учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, ґетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 920 гривень.
Як вбачається з листа відповідача (а.с.8), позивачу виплачено разову грошову допомогу до 5-го травня у 2016 році у встановленій зазначеною постановою сумі - 920,00 грн.
За таких підстав, разову грошову допомогу до 5-го травня у 2016 році виплачено позивачу відповідно до вимог зазначеного законодавства, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову.
Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
_03_03.png)
