ВССУ вказав, за яких умов можливе звільнення особи у зв’язку із втратою довіри

Статтею 41 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу (п.2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України).

До суду звернулась особа, яка оскаржувала наказ про звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України у зв'язку із втратою довіри. Позивач посилалась на те, що займана нею посада не передбачала безпосереднього обслуговування грошових цінностей, до її функціональних обов'язків не входило приймання, зберігання, транспортування або розподіл грошових коштів, а дій, що порушують умови трудового договору вона не вчиняла.

Відповідно до обставин справи особа працювала на посаді економіста у банку. Обіймаючи посаду економіста, виконувала функції контролю за ідентифікацією та верифікацією клієнтів банку, проведенню фінансових операцій клієнта та фактично була відповідальним виконавцем банку (контролером). Між позивачем та банком було підписано договір про повну матеріальну відповідальність.

Актом службового розслідування встановлено факти порушення позивачем законодавства України, внутрішніх положень банку та посадових обов'язків, що полягали у здійсненні операцій з видачі готівкових коштів через касу банку з банківських рахунків клієнтів банку, ініційованих без відома клієнтів та без їх присутності, а документи з видачі готівки оформлювалися безпосередньо за підписом позивача.

Суди трьох інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Суди зазначили, що до трудових обов'язків позивача відносилося виконання операцій, що пов'язані з безпосереднім обслуговуванням цінностей, контролем за рухом і зберіганням цінностей, а факт порушення позивачем посадових обов'язків належним чином зафіксований в акті проведення службового розслідування.

Залишаючи в силі рішення судів про відмову у задоволенні позову, ВССУ вказав, що розірвання трудового договору за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України можливе за таких умов:

1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл, тощо);
2) винна дія працівника;
3) втрата довіри до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.

ВССУ вказав, що правовий аналіз цієї норми матеріального права дає підстави для висновку про те, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов'язкової умови для звільнення працівника.

Звільнення працівника з підстав втрати довіри може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує гроші або товарні цінності (зайняття їх прийманням, зберіганням транспортуванням, розподілом і т.п), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довіри (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями) (ухвала від 27.09.2017 у справі 520/2850/16-ц).

Саме таку правову позицію раніше висловив ВСУ у постанові від 20.04.2016 у справі № 6-100цс16.