Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби України, у якому просив скасувати постанову у справі про порушення митних правил від 21.09.2017 року №0290/125000/17.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що жодних недостовірних відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно УКТЗЕД та його митної вартості, ним надано не було. Відтак, жодних доказів того, що заявлення в митній декларації відомостей (щодо опису та коду товару), було здійснено саме з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, або того, що його дії були направлені на умисне зменшення розміру митних платежів у формі прямого умислу матеріали справи не містять.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2018 року позов задоволено.
Судове рішення умотивовано тим, що помилка з боку відправника щодо відправлення невідповідної до контракту кількості товару не може бути доказом того, що дії позивача були спрямовані на несплату чи зменшення митних платежів у формі прямого умислу.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким постанову відповідача про порушення митних правил залишити без змін.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивач був зобов'язаний згідно вимог чинного законодавства виконати обов'язки декларанта, зазначивши у митній декларації правильні дані щодо кількості та найменування товару, однак не зробив цього, за що і був притягнутий до адміністративної відповідальності. Також, апелянтом зазначено, що посилання позивача, які прийняв до уваги суд першої інстанції, на лист без номеру та дати від продавця є недоречними, оскільки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності факту правовідносин між продавцем - юридичною особою ETOILE GLAM LP та відправником товару - юридичною особою «LAIWU YIFENG RUBBER AND PLASTCЮ., CO LTD» та ТОВ «БМС САКУРА». Докази того, що продавець ETOILE GLAM LP має доступ до складського забезпечення юридичної особи «LAIWU YIFENG RUBBER AND PLASTCЮ., CO LTD» та ТОВ «БМС САКУРА» та має із даною юридичною особою певні фактичні стосунки (формує та направляє замовлення, веде звітність, тощо) в справі відсутні.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2018 року залишено без змін.
При цьому суд виходив з того,що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.
З матеріалів справи убачається, що 21 вересня 2017 року заступником начальника Київської митниці ДФС Литвиненком С.В. було винесено постанову в справі про порушення митних правил №0290/12500/17, якою директора ТОВ «БМС САКУРА» ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 98 380, 89 грн.
Уважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся у суд із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 458 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
З матеріалів справи убачається, що 02 червня 2017 року до ВМО №1 митного поста «Вишневе» Київської митниці ДФС директором ТОВ «БМС Сакура» ОСОБА_2, з метою оформлення у митному режимі «імпорт» товару - «мотоциклетні та велосипедні покришки, камери гумові для велосипедів та гумові камери для мотоциклів», було подано в електронному вигляді митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ, якій було присвоєно реєстраційний номер UA125180/2017/606544.
У ЕМД митному органу були заявлені такі дані про товар: мотоциклетні покришки - 3043 шт., велосипедні покришки - 4079 шт., камери гумові для велосипедів - 14412 шт., гумові камери для мотоциклів - 25384 шт. Проте, у період з 02 червня 2017 року по 12 червня 2017 року на підставі листа Головного Управління внутрішньої безпеки ДФС України від 31 травня 2017 року було проведено митний огляд товару, заявленого за ЕМД №UA125180/2017/606544.
Під час проведення митного огляду товару, що знаходився у контейнері, перевезення якого здійснювалось на транспортному засобі, було встановлено наступну фактичну кількість товарів: мотоциклетні покришки - 4750 шт., велосипедні покришки - 0 шт., камери гумові для велосипедів - 11800 шт., гумові камери для мотоциклів - 24175 шт.
За результатом проведеного розрахунку митних платежів за ЕМД №UA125180/2017/606544 було встановлено, що різниця митних платежів складає 32 793 грн. 63 коп.
На підставі наведеного, відповідач дійшов до висновку, що ОСОБА_2 здійснив порушення митних правил, а саме в ЕМД від 02.06.2017 року №UA 125180/2017/606544 з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів на суму 32 793,63 грн. заявлено неправдиві відомості щодо ваги та кількості товару.
Однак, колегія суддів уважає такий висновок помилковим та необґрунтованим, з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
За змістом ч.1 ст.9 та ст.10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до положеннями ст. 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини.
Однак, саме по собі зазначення позивачем невірної кількості товару в декларації не є доказами того, що його дії були направлені на умисну несплату митних платежів у формі прямого умислу. Відповідачем, усупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, наявність такого умислу також не доведена. Відтак, в матеріалах справи відсутні докази наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 485 МК України.
Окрім того, відсутність у позивача умислу на несплату митних платежів підтверджується листом відправника товару, у якому зазначено, що при формуванні замовлення по інвойсу №100156/17 від 23.03.2017 року згідно контракту №ESTG-01122016GB/UA від 01/12/2016 стався програмний збій складського програмного забезпечення, що призвело до помилки при завантажені та відправленні вантажу.
Суд не приймає до уваги покликання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивачем не доведено, що продавець ETOILE GLAM LP, яким надано лист про збій у складському програмному забезпеченні, має доступ до складського забезпечення юридичної особи «LAIWU YIFENG RUBBER AND PLASTCЮ., CO LTD», позаяк в товаро - транспортній накладній міжнародного зразку (CMR) відправником зазначено саме ETOILE GLAM LP.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
_03_03.png)
