Задати питання Задати питання
flag Судова влада України

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ПРЕДСТАВНИКІВ ЗМІ

16 травня 2018, 16:38

Доступ представників ЗМІ до приміщення суду:

  • відбувається на загальних підставах;
  • працівники ЗМІ можуть пред’явити редакційне посвідчення,  якщо ж його немає – документ, що посвідчує особу;
  • працівники ЗМІ не можуть бути обмежені в доступі до приміщення суду або його залів на тій підставі, що вони не є учасниками процесу, не мають стосунку до конкретної справи, яка розглядається в суді; 
  • вилучення охороною суду або працівниками суду у працівників ЗМІ фотоапаратів, теле-, відеокамер не ґрунтується на законі і вважається порушенням права власності та обмеженням доступу до суду для виконання професійних обов’язків. 

Правова основа для проведення фото- та відеозйомки 

  • Конституція України;
  • Закон України «Про інформацію»:
  • Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»;
  • Закон України «Про телебачення і радіомовлення»;
  • Закон України «Про інформаційні агентства».

Обмеження прав, установлені законом

        Здійснення права  вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір – може бути обмежене законом в інтересах:

  • національної безпеки,
  • територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам,
  • для охорони здоров'я населення,
  • для захисту репутації або прав інших людей,
  • для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно,
  • або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя» (ст. 34 Конституції України) 

Наслідки порушення правил поведінки в залі суду 

  • попередження; 
  • видалення порушника із зали: за порушення порядку після того, як суд виніс попередження; 
  • штраф або адміністративний арешт за прояв неповаги до суду. 

Поведінка в залі судового засідання 

  • встати, коли входить і виходить суд; 
  • спілкуватися з судом лише стоячи та в офіційній формі; 
  • рішення суду заслуховувати стоячи; 
  • беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил; 
  • звертатися до суду "Ваша честь" або «Шановний суд»; 
  • передавати судді документи через судового розпорядника чи секретаря судового засідання 

У залі суду ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ

  • користуватися мобільним телефоном; 
  • вносити  їжу чи напої та їх вживати; 
  • жувати гумку; 
  • курити; 
  • прослуховувати аудіозаписи; 
  • голосно реагувати на перебіг судового процесу, а також в інший спосіб демонструвати своє ставлення до подій; 
  • читати газети, книги; 
  • робити те, що визнають неприйнятним у державних установах та публічних місцях. 

Проведення зйомки в суді

/обмеження, встановлені законом/ 

Особи, присутні у залі судового засідання, представники ЗМІ  можуть проводити в залі судового засідання:

  • фотозйомку,
  • відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, з урахуванням обмежень, установлених законом.

                * Трансляція судового засідання ­– з дозволу суду;

  • проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав;
  • суд може визначити місце в залі судових засідань, з якого має проводитися фотозйомка, відеозапис;
  • суд, за наявності відповідних заперечень учасника судового процесу, може заборонити фотозйомку, відеозапис такого учасника.

Правила проведення фото- та відеозйомки в суді під час розгляду цивільних справ 

        Учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право:

  • робити письмові записи;
  • використовувати портативні аудіотехнічні пристрої.

Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису

        * із застосуванням стаціонарної апаратури,

         * а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі.

 

Правила проведення фото- та відеозйомки в суді під час розгляду кримінальних проваджень 

  • Кожен, хто присутній в залі судового засідання, може:

      ­­­­- вести стенограму,

       ­­- робити нотатки,

       - використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої.

  •  Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.

 

Фіксація згоди на зйомку

  • документ, в якому буде написано, що людина погоджується з тим, що її знімають;
  • запис(аудіо чи відео) усної заяви особи про її згоду.

     Зберігати такі записи доцільно не менше, ніж 3 роки з моменту, коли запис буде оприлюдненим, оскільки саме такий строк позовної давності для позовів про захист такого роду особистих немайнових прав визначено у ст. 257 Цивільного кодексу України. 

 

   Правові аспекти проведення зйомки

  • Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою;
  • Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито

– на вулиці,

– на зборах,

– конференціях,

– мітингах,

– інших заходах публічного характеру.

  • фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов'язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою;
  • знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом;
  • фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи, а в разі її смерті – за згодою її дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, – батьків, братів та сестер;
  • згода, яку дала фізична особа, зображена на фотографії, іншому художньому творі, може бути після її смерті відкликана  її дітьми, вдовою (вдівцем), а якщо їх немає, – батьками, братами та сестрами. Витрати особи, яка здійснювала публічний показ, відтворення чи розповсюдження фотографії, іншого художнього твору, відшкодовуються цими особами;
  • якщо фізична особа позувала авторові за плату, фотографія, інший художній твір може бути публічно показаний, відтворений або розповсюджений без її згоди;
  • фізична особа, яка позувала авторові фотографії, іншого художнього твору за плату, а після її смерті - її діти та вдова (вдівець), батьки, брати та сестри можуть вимагати припинення публічного показу, відтворення чи розповсюдження фотографії, іншого художнього твору за умови відшкодування автору або іншій особі пов'язаних із цим збитків;
  • фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб. 

   Інтерв’ю із суддею: поради журналістам 

   1) повідомте прес-секретарю суду про свій намір узяти інтерв’ю в судді: зазначте тему, обсяг та орієнтовну дату виходу матеріалу; попросіть погодити з суддею час та місце зустрічі;

  • підготуйте запитання, на які ви хочете отримати відповіді, зважаючи на те, що відповідно до вимог Кодексу суддівської етики суддя не має права:

    – розголошувати інформацію, що стала йому відома у зв’язку з розглядом справи;

– коментувати в ЗМІ справи, які перебувають у провадженні суду; (!!! роз’яснення не є коментарем. Досить часто громадськість по­требує від судді саме роз’яснень, наприклад, щодо особливос­тей судової процедури, обставин справи, рішення. Отже, метою вашого інтерв’ю може бути отримання саме роз’яснень);

  • піддавати сумніву судові рішення, що набрали законної сили;

    2) через прес-секретаря суду передайте судді  орієн­товний перелік запитань;

  • щоб використати час інтерв’ю набагато ефективніше, майте загальне уявлення про судочинство та обставини конкретних справ;
  • під час інтерв’ю майте належний, бажано офіційний вигляд.
  • ретельно продумайте заголовок публікації.

3)  надішліть  електронною поштою остаточний варіант верстки інтерв’ю у тому вигляді, в якому воно піде до друку. До речі,  суддя як співавтор інтерв’ю  має право ознайомитися з підготовленим до поширення матеріалом, внести свої корективи у текст власних відповідей, якщо їх зміст перекручено, погодити назву матеріалу тощо (ст.13 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).  
Однак суддя не може міняти текст.      

Право на свободу слова захищає

ст. 171 Кримінального кодексу України:

  • за умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів –

      -  штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

     -    або арешт на строк до 6 місяців,

     -  або обмеження волі на строк до 3 років;

     2) за переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою 

       ­­- штраф до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

           - або обмеження волі на строк до 5 років,

           - або позбавлення права обіймати певні посади на строк до 3 років. 

Юридична відповідальність ЗМІ передбачена:

  • у Кримінальному кодексі України (статті 109, 110, 145, 161, 163, 168, 171, 182, 231, 295, 300, 301, 324, 328, 330, 422, 436);
  • у Кодексі України про адміністративні правопорушення (статті 821, 1481, 1644, 1854, 2721);
  • у Цивільному кодексі України (статті 23, 200, 277–279, 286, 301, 306, 307, 432 тощо).